Суспільно-політичні настрої мешканців Львова,
Донецька, Криму, Херсона, Полтави та Житомира
у міжелекторальний період
Любомир Скочиляс, Львівський національний університет імені Івана Франка, Центр політичних досліджень
Аналіз соціологічного опитування, проведеного у червні 2005 року Центром ім.Разумкова в рамках спільного із Центром політичних досліджень проекту „Активізація структур громадянського суспільства для вибору на користь демократії".
Зовнішньо- та внутрішньополітичні преференції
50,1%
львів’ян у червні 2005 року заявили, що повністю згодні із тезою, що Україна
повинна вступити до Європейського Союзу. Ще 28,6% скоріше згодні з такою тезою.
Повністю незгодні із цим 3%, а скоріше незгодні – 3,2%. Водночас тих, хто
вважає, що Україна має приєднатися до ЄЕП на Львівщині назбирується трохи
більше 16% (11% скоріше згодні із цією тезою, а повністю згодні лише 5,6%).
Для порівняння у Донецькій області прихильників євроінтеграції України лише трохи більше 24% (16,7% скоріше згодні із такою тезою і лише 7,6% повністю поділяють думку про необхідність вступу України до Євросоюзу). А тих, хто не хотів до Євросоюзу у Донецькій області було аж 57% (33,3% повністю відкидали цю думку, а ще 24 скоріше проти вступу до Євросоюзу).
Натомість на Донбасі користувався підтримкою східний вектор інтеграції. Аби Україна приєдналася до ЄЕП хочуть 90,7% донеччан (24,7% повністю згодні із такою тезою, а ще 24,7% скоріше згодні.
До перспективи вступу у НАТО львів’яни ставляться менш прихильно, аніж до Євросоюзу. Загалом майже 50% тих хто хотів, аби Україна ввійшла до цього блоку, а проти вступу до Північноатлантичного альянсу на Львівщині висловилися 20% респондентів. Така ж кількість тих, хто не зміг відповісти.
У Донецьку прихильників вступу України у НАТО взагалі мізерна кількість – 3,8%, а тих хто не бажає такої перспективи аж 85,5%. Не змогли відповісти на це питання 10,7%.
Цікавим є також ставлення двох полярних регіонів до перспективи федералізації України. У Львові таку ідею підтримують загалом майже 20% опитаних (7,3% - повністю, а ще 12,3% - скоріше підтримують). Натомість 57% висловлюються проти федеративного устрою України. 24% не змогли відповісти на це питання.
Більше половини донеччан натомість воліють бачити Україну федеративною. Таких тут майже 58% (29,1% повністю поділяють таку тезу, а ще 28,7% скоріше поділяють). Проти федералізації тут висловлюються 15%, а ще 27% не змогли відповісти.
У Криму прихильників вступу України до Євросоюзу було трохи більше, аніж у Донецьку – загалом 35% підтримують такий вектор зовнішньої політики. Хоча більшість усе таки проти вступу України у ЄС. Таких на півострові майже 53%.
Натомість кримчани, майже в такій кількості як львів’яни до Євросоюзу, хотіли до Євразійського економічного простору – 87%. Проти цього висловилися лише трохи більше 6% кримчан.
Цікаво, що коли співставити відповіді кримчан на питання про вступ до ЄС та ЄЕП, то виходить, що частина респондентів виступали із підтримкою обох зовнішньополітичних векторів.
Кримчани дуже не тіли у НАТО – проти вступу України до Альянсу висловилися 82% опитаних. А підтримували таку тезу лише 10% кримчан.
Також цікаво, що у Криму, який, як відомо, є автономним утворенням у складі України, лише 45% хотіли би бачити Україну федеративною. Це суттєво менше, аніж у Донецьку. І натомість 24% кримчан проти федеративного устрою України.
На півдні України, у Херсоні, прихильників вступу України до ЄС вже є 51%. Проти висловилися лише 24%. Але разом із тим, Херсон усе ж таки більше тяжіє до східного вектора – прихильників ЄЕП тут майже 73% і лише 13% висловлюються проти вступу в цю структуру.
У Херсоні НАТО так само поступається за популярністю Євросоюзові, хоча прихильників вступу до Альянсу тут значно більше, аніж у Криму чи Донецьку – майже 22%. Проти ступу висловилися 46%.
Відрадно, що майже половина опитаних у Херсоні проти федеративного устрою України – 49,6%. За такий устрій висловилися лише 21% опитаних.
У центрі України, на Полтавщині, прихильників Євросоюзу майже так само, як і на півдні – 50,3%. Проти ЄС тут виступають так само як і на Херсонщині - 24% респондентів. Таким чином у питанні вступу України до ЄС виходячи із даних опитування Херсон та Полтаву можна вважати майже однотипними регіонами.
У ставленні полтавчан до ЄЕП також спостерігаються аналогічні із Херсоном показники – 72,3% за такий вступ і лише 12% проти.
Схожа із Херсоном ситуація і у ставленні полтавчан до НАТО – 24% підтримують тезу про необхідність вступу України до цієї структури, а 47% - проти.
За федеративний устрій у Полтаві висловилися 25% опитаних, а проти – 36%. Як бачимо, тат ситуація вже дещо інша, аніж на півдні України, де майже половина опитаних проти федеративного устрою.
На півночі України – у Житомирі – станом на червень 2005 року спостерігаємо значно вищий відсоток прихильників євроінтеграції – 65% висловлюються за вступ України до ЄС, а проти – лише 14%.
Хоча тут також великий відсоток і прихильників східного вектора – тезу про те, що Україна повинна ступити до ЄЕП підтримують 53% житомирян. А проти цього висловилися 26% опитаних у Житомирі.
А от прихильників ступу до НАТО тут значно менше – лише 30% „за” і аж 45% - „проти”.
За федеративний устрій України висловилися 20% житомирян і 43% проти.
Оцінка нової влади на центральному і місцевому рівні
Лише 4,1% львів’ян у червні 2005 року вважали, що економічна ситуація в Україні з часу президентських виборів значно покращилася. Деякі покращення відчуває 51% опитаних, а 30% кажуть, що майже нічого не змінилося. Щоправда і погіршення ситуації відчули лише 3,2% львів’ян.
Разом з тим опитані досить високо оцінили на той час діяльність президента України Віктора Ющенка – (63% - дуже позитивно, а ще 30% - скоріше позитивно). Майже на такому самому рівні оцінили львів’яни діяльність прем’єр-міністра Юлії Тимошенко (61% - дуже позитивно, а ще 29,7% - скоріше позитивно). Негативно оцінювали діяльність і президента і прем’єра менше лише трохи більше 1% респондентів.
А от діяльність місцевої влади львів’янам не дуже подобалася вже тоді: діяльність голови ОДА абсолютно позитивно оцінили лише 3,2%, а 16,1% скоріше позитивно. Щоправда і негативу особливо багато львів’ян у діяльності голови ОДА не побачили – лише 3,7% оцінюють діяльність голови ОДА дуже негативно, а скоріше негативно - 7,5%. Переважна ж більшість - 69% опитаних не знали як оцінити діяльність голови ОДА. Ще менше до вподоби Львів’янам діяльність голови обласної ради Дуже позитивно її оцінили 1,3% респондентів, а 14,0 – скоріше позитивно. Дуже негативно до діяльності голови облради ставляться 5,8% респондентів, а 8,4% - скоріше негативно. І майже така ж сама кількість, як у випадку з головою ОДА, не знають як ставитися до діяльності голови ОДА.
У Донецьку тих, хто відчував покращення ситуації в Україні із приходом нової влади лише 4,6%. Натомість 45% вважали, що ситуація погіршилася.
Лише 16% оцінюють діяльність Віктора Ющенка позитивно, а 43% негативно. Хоча це кардинально інші показники, аніж у Львові, проте, зважаючи на рейтинг та імідж Ющенка, який йому сформували у цьому регіоні під час президентських виборів, не можеом не відзначити змін у свідомості населення регіону у бік позитивного ставлення до Ющенка вже у статусі президента. Нагадаємо, під час переголосування у грудні 2004 року за Ющенка у Донецьку проголосувало лише 4,2% виборців.
Юлія Тимошенко за кількістю респондентів із прихильною оцінкою у Донецьку випереджала Віктора Ющенка – її діяльність схвально оцінили майже 24% донеччан. Щоправда негативно її діяльність оцінили також значна кількість опитаних – майже 40%.
Схвальну оцінку голові Донецької обладміністрації дали 23% опитаних, а негативно оцінили заледве 9%. Великий відсоток тих, що не визначилися у ставленні до губернатора – загалом майже 68%, свідчить про те, що донеччани ще придивляються до нового намісника і у чернві 2005 року ще багато з них не сформували свого ставлення до нього.
Як бачимо, незважаючи на відмінності Львова і Донецька у політичних орієнтаціях, які відобразилися у ставленні до представників центральної влади, в оцінках обласного керівництва респонденти обох областей були досить схожі.
У Криму тих, хто бачить покращення в Україні після виборів було, хоча і не набагато, але більше, аніж у Донецьку – 8%. Так само менше – майже 33% - тих, хто вважали, що ситуація в Україні погіршилася.
Позитивно діяльність Президента України Віктора Ющенка оцінили 26% кримчан, а негативно – 33%. Таким чином спостерігаємо, що у Криму на 10% більше респондентів, аніж у Донецьку, оцінили діяльність Ющенка позитивно, і на 10% менше – негативно.
Діяльність Юлії Тимошенко у Криму позитивно оцінили майже так само, як і Віктора Ющенка – 29%.
Зважаючи на короткий термін перебування на посаді прем’єр-міністра Криму Анатолія Матвієнка станом на червень 2005 року ставлення до його діяльності ще не сформувалося – 72% респондентів не змогли відповісти на це питання. 16% оцінили його діяльність позитивно і 15% - негативно.
На півночі України – у Херсоні – у червні 2005 року тих, хто вважав, що з приходом нової влади ситуація покращилася , було 34%, а тих, хто вважав, що ситуація погіршилася лише 13%.
Діяльність Віктора Ющенка схвально у Херсоні оцінювали 62% респондентів, а негативно лише 10%. Приблизно така ж сама кількість респондентів схвально оцінила діяльність Юлії Тимошенко – 60%. Але у Юлії Володимирівни дещо вищий рівень негативної оцінки серед херсонців – 14%.
Діяльність нового губернатора позитивно оцінювали заледве 11% опитаних, а майже 18% - негативно. І знову ж таки – досить велика кількість тих, хто ще не визначився у своєму ставленні – майже 71% опитаних.
У центрі України – на Полтавщині – покращення відчули майже стільки ж людей, скільки й у Херсоні – 33%. Те, що ситуація погіршилася, вважали тут менше 10%.
Схвально до діяльності Віктора Ющенка ставилися вже на 10% більше респондентів, аніж у Херсоні – 72% опитаних. А негативно його діяльність оцінювали заледве 8%.
До прем’єр-міністра Юлії Тимошенко полтавчани були ще більш прихильні – 75% дали їй схвальну оцінку, а негативно її діяльність оцінили майже 9%.
Як видно з опитування порівняно із розглянутими вище губернаторами, новопризначений намісник Полтавщини найбільше зі своїх колег припав до душі населенню регіону - майже 31% оцінили його діяльність позитивно і лише 6% - негативно. Щоправда і у цьому випадку відсоток тих, хто ще лише приглядався до дій нового керівника виконавчої влади в області досить високий, хоча і менший, аніж в попередніх випадках - загалом 61% опитаних не змогли оцінити діяльність губернатора Полтавщини.
На півночі України – у Житомирі – відсоток тих, хто відчув покращення ситуації в державі дещо більший, аніж на півдні і в центрі – загалом 41%. Погіршення ситуації бачили майже 11% опитаних.
Діяльність Віктора Ющенка схвально оцінили майже 80% житомирян. А негативно ставляться до дій нового президента лише 6%.
Майже така ж сама кількість схвальних відгуків і про діяльність Юлії Тимошенко – 79,6%. Негативно оцінили діяльність прем’єр-міністра майже 8%.
У Житомирі, як і в Полтаві багато людей (на фоні нижчих показників у Львові, Донецьку, Криму та Херсоні) були задоволені діяльністю нового губернатора - 31% оцінили його дії схвально. Хоча і негативних відгуків про діяльність нового голови Житомирської ОДА також багато - майже 18%. Тих, хто не визначився із ставленням до нового губернатора у Житомирі майже 51%.
Узагальнюючи здійснений огляд, можемо зробити такі висновки.
У ставленні до представників центральних органів влади, зважаючи на їх публічність і впізнаваність, у червні 2005 року спостерігаємо відносно однозначні оцінки. Загалом тут зберігається міжрегіональна диференціація, яка була зафіксована під час президентських виборів. Захід в основному схвально оцінює діяльність президента і прем’єр-міністра, а схід – навпаки. Разом з тим порівняно із президентськими виборами бачимо і суттєве покращення в ставленні до Ющенка та Тимошенко з антагоністично налаштованого під час виборів населення східних теренів.
Регіональна диференціація зберігалася у червні 2005 року і у оцінці економічної ситуації в країні загалом. На заході більше тих, хто бачить покращення, а на сході навпаки.
Партійно-електоральні вподобання
За результатами відповідей на запитання „Якби вибори до Верховної Ради відбувалися найближчим часом” у червні 2005 року партія „Народний союз „Наша Україна” (Ющенко) отримувала на Львівщині 60,9% голосів. Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”/ Блок Юліі Тимошенко (Ю.Тимошенко) міг розраховувати на 24,9% голосів мешканців Львівщини. Ще однією силою, на яку звертали увагу львів’яни, була Соціалістична партія України (О.Мороз), за яку би проголосували 2,4% виборців Львівщини. Інші можливі учасники виборчих перегонів набирали менше 1% голосів.
Якщо ж би був створений блок “Народного Союзу Наша Україна” (Ющенко), Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” (Тимошенко), Народної партії (В.Литвин), про ймовірність якого говорять політичні сили, та ще й за участю Партії промисловців і підприємців (Кінах), то цей блок, за даними опитування може зібрати майже весь електорат Львівщини (87,3%). 2,6% виборців залишилося би СПУ (Мороз). А на решту припадає потенційно лише 8,8% тих, які ще не визначилися.
Для порівняння, на протилежному в географічному і політичному сенсі боці України – Донбасі – ми мали таку ситуацію. Партія регіонів (В.Янукович) - 51,9%, Прогресивна соціалістична партія України (Н.Вітренко) - 9,9%, Комуністична партія України (П.Симоненко) - 4,2%, Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”/ Блок Юліі Тимошенко (Ю.Тимошенко) - 2,9%, “Народний Союз Наша Україна” (В.Ющенко) - 2,3%, Політична партія “Трудова Україна” (В.Коновалюк) - 2,1, Всеукраїнське об’єднання “Жінки за майбутнє” (В.Довженко) - 1,3%, Народна партія (В.Литвин) - 1,3%, Соціал-демократична партія України (об’єднана) (В.Медведчук) - 1,1%. Інші партії набирали менше 1%.
Якщо би був створений вищезгаданий блок Ющенка, Тимошенко, Литвина та Кінаха, то він на Донеччині набрав би 7,2%, а потенційний блок-опонент: Блок Партії регіонів (В.Янукович), Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) (В.Медведчук), Прогресивної соціалістичної партії України (Н.Вітренко), Всеукраїнського об’єднання “Держава” (Г.Васильєв), Партії “Нова сила” (Ю.Збітнєв) набрав би у „своєму” регіоні 62,7%. Третє місце посіла би КПУ (4%), четверте – Трудова партія України (Коновалюк) – 1,7%. Інші партії набирають менше 1%.
У Криму також лідирувала Партія Регіонів (Янукович) – 36%. На другому місці – ПСПУ (Вітренко) – 11.9%. І лише на третьому НСНУ (Ющенко) - 11,4. Далі йшли КПУ (Симоненко) - 8,4%, Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”/ Блок Юліі Тимошенко (Тимошенко) – 4,7%, Соціал-демократична партія України (об’єднана) (Медведчук) - 2,4%, Народна партія України (Литвин) - 1,7%. Інші партії набирають менше 1%.
Якщо би був створений вищезгаданий блок Ющенка, то він у Криму набрав би 16,6%, а блок Януковича набрав би у Криму 49,6% голосів.
На півдні України (Херсонщина) результати виборів мали би конфігурацію вже з перевагою політичних сил, що асоціюються із нинішньою владою:
“Народний Союз Наша Україна” (В.Ющенко) - 33,8%;
Партія регіонів (Янукович) - 14,9%;
Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”/ Блок Юліі Тимошенко (Тимошенко) - 10,6%;
Комуністична партія України (Симоненко) - 5,0%;
Народна партія (Литвин) - 4,8%;
Соціалістична партія України (Мороз) - 4,5%.
Ще кілька партій, а саме Всеукраїнське об’єднання “Жінки за майбутнє” (Довженко), Партія зелених України (Кононов), Соціал-демократична партія України (об’єднана) (Медведчук), - набрали би від 1,5 до 1%.
У разі створення згаданих блоків, партії, об’єднані довкола Ющенка набирали на Херсонщині 48,9%, а партії, об’єднані довкола Януковича - 15,9%.
У центрі України - на Полтавщині ситуація була ще кращою для нинішньої влади. На той час лідером електоральних симпатій також був НСНУ (Ющенко) - 35,6%. Далі йшли “Батьківщина”/ БЮТ (Тимошенко) - 26,1%. На третьому місці Партія регіонів В.Янукович) - 8,0, а на четвертому - СПУ (Мороз) - 5,9. Ще кілька партій набирали відносно помітний відсоток голосів виборців Комуністична партія України (Симоненко) - 2,7%, Народна партія (Литвин) - 2,4%, і ПСПУ (Вітренко) - 1,7.
За умови створення блоків довкола Ющенка і Януковича, блок Ющенка набрав би у червні 2005 року на Полтавщині 64,6%, блок Януковича 9%. А третє місце посіла би СПУ (Симоненка) із 5,9% і четверте КПУ – 2,9%. Інші партії набирали менше 1%.
І нарешті на півночі України – Житомирщині - електоральні симпатії на червень 2005 року були такими: “Народний Союз Наша Україна” (Ющенко) - 37,8%, Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”/ Блок Юліі Тимошенко (Тимошенко) - 21,2%, Народна партія (Литвин) - 5,7%, Соціалістична партія України (Мороз) - 5,4%, Партія регіонів (Янукович) - 3,0%, Комуністична партія України (Симоненко) - 2,0%, Партія промисловців і підприємців України (Кінах) - 1,7%.
У разі створення блоків блок Ющенка набрав би на Житомирщині 64,7% голосів виборців, а блок Януковича – 4%. На третьому місці СПУ (Мороз) – 5,7% і на 4 КПУ – 1,5%. Інші партії набирають менше 1%.
return_links(); ?>