МОНІТОРИНГ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
Підготовлено Буковинський політологічним центром (м.Чернівці)
Квітень 2006 року
В перші дні квітня основна увага виборців Чернівецької області та місцевих ЗМІ була приділена результатам голосування до місцевих рад та виборам Чернівецького міського голови. Досить несподівано переконливу перемогу до Чернівецької обласної та міської рад здобули представники регіонального блоку БЮТ.
Згідно з офіційними результатами голосування по виборах депутатів до Чернівецької обласної ради подолати тривідсотковий бар’єр вдалось лише шістьом політичним силам, а саме: БЮТ, НСНУ, Партії Регіонів, СПУ, Народному блоку Литвина та ГП „Пора”. У відповідності до набраної кількості голосів, депутатські мандати були розподілені наступним чином: БЮТ – 38, НСНУ – 32, Партія Регіонів – 14, СПУ – 7, Народний блок Литвина – 7, ГП „Пора” – 6.
До складу Чернівецької міської ради також потрапило шість партій (блоків) – БЮТ, НСНУ, Партія Регіонів, СПУ, Опозиційний блок „Не Так”, Віче. Відповідно до даних, опублікованих міською територіальною виборчою комісією, Чернівецька міська організація БЮТ отримала 24 мандати у складі Чернівецької міської ради п’ятого скликання, НСНУ – 14, Партія Регіонів – 11, Опозиційний блок „Не Так” – 5, СПУ та Віче по 3 мандати.
Якщо проходження БЮТ, НСНУ, „Не Так”, Партії регіонів та СПУ до складу Чернівецької міської ради було прогнозоване, то результат партії „Віче” здивував не тільки представників політичних партій, а й представників ЗМІ. Адже впродовж всієї виборчої кампанії з боку регіонального представництва партії „Віче” не помічалось активних дій, які були спрямовані до залучення виборців міста. Цікаво, що до міської ради потрапило 100 % кандидатів зі списку партії «Віче», тобто всі зареєстровані 3 кандидати. На нашу думку, одним з можливих пояснень такого результату може бути надзвичайна активність, своєрідний ефект телевізійної присутності лідера партії І. Богословської, за декілька днів до виборів, яка з’являлась практично у всіх можливих програмах на всіх телевізійних каналах.
Дещо по-іншому, ніж в обласному центрі, виглядає ситуація з результатами виборів до районних рад Буковини. У 8 районах області найбільшу кількість мандатів здобули кандидати від НСНУ. Зокрема у Кіцманському – 41 мандат, Заставнівському – 28, Глибоцькому – 27, Кельменецькому – 25, Вижницькому – 22. У трьох районах – Сокирянському, Путильському і Хотинському, найбільше депутатів у районних радах набрав БЮТ, як і в трьох районах м. Чернівці. Партія Регіонів отримала 10 мандатів у Герцаївській районній раді, посівши друге місце після НСНУ, представники якого у цьому районі отримали 11 мандатів.
Порівняно з радами попередніх скликань, у Чернівецькій обласній та міській радах зросла частка жінок-депутатів. Так, до Чернівецької міської ради обрано 9 жінок (з 60 мандатів), що склало 15 % від загальної кількості депутатів. Найбільша кількість жінок депутатів у складі БЮТ та НСНУ – по 3, у „Не Так” – 2, „Віче” – 1. До Чернівецької обласної ради обрано 13 жінок, що становить 12,5% від загальної кількості депутатів (104 депутати). Як і в Чернівецькій міській раді, найбільшу кількість жінок-депутатів тут мають представники БЮТ – 8, у НСНУ та Народного блоку Литвина – по 2, у Партії Регіонів – 1.
Згідно законодавства України, у першій половині квітня були проведені перші сесії Чернівецької міської та районних у місті рад, на яких депутати отримали посвідчення, та обрали керівний склад рад. Головами районних у місті рад були обрані представники БЮТ. Секретарем Чернівецької міської ради обрали керівника Чернівецького міського штабу БЮТ Т. Єремічука, який вже посідав цю посаду у раді попереднього скликання.
Цікава ситуація утворилась навколо результатів голосування до Чернівецької обласної ради, яка до кінця квітня так і не змогла розпочати свою роботу. На початку квітня, після оголошення результатів голосування, керівник обласного штабу БЮТ П. Гасюк на своїй першій після виборів прес-конференції заявив, що між представниками БЮТ та НСНУ вже досягнуто угоди про створення коаліції у Чернівецькій обласній раді, за якою головою облради повинен стати представник БЮТ, а головою Чернівецької ОДА – представник НСНУ. Проте розмови про утворення коаліції у облраді дещо відійшли на задній план, після появи спершу чуток, а потім і настійливих вимог деяких політичних сил перерахувати голоси по виборах до Чернівецької обласної ради. За заявами, що лунали від представників партій „Еко+25%”, ППСУ та опозиційного блоку „Не Так”, склад новообраної облради може змінитись на 8 чоловік, у порівняні з оголошеними раніше результатами.
Як повідомляв сайт "buknews", підставою для перерахунку голосів стали сумніви представників обласних організацій кількох політичних партій щодо того, "у якій саме посадці переписувалися протоколи деяких дільничних комісій". З метою розвіяти всі сумніви, щодо вірності результатів виборів, кандидати у депутати Чернівецької обласної ради від обласних організацій СПУ (отримали на виборах 4,17 відсотка), "Партії екологічного порятунку "Еко+25" (2,64 %), "Опозиційного блоку "Не ТАК!" (1,84%) та ППСУ Олександра Зінченка (2,62%) звернулися до обласної територіальної виборчої комісії з вимогою про перерахунок голосів виборців на всіх 548 дільницях області.
Окрім посилання на статті 72 п. 9, 12 та 75 п.4, 5 Закону України "Про вибори депутатів...", заступник голови обласної організації ППСУ Олександра Зінченка Василь Юрійчук обґрунтував вимогу про необхідність перерахунку голосів, мотивуючи це „виявленими розбіжностями підрахунку голосів на 205 виборчих дільницях у всіх районах області”. За словами скаржників, „під час детального спільного вивчення протоколів дільничних виборчих комісій, наданих спостерігачами від чотирьох перелічених партій, було виявлено розбіжності в 5 тисяч 912 голосів”.
Так, на деяких дільницях зафіксовано нестаток понад сотні і більше голосів, а на деяких, навпаки, їх надлишок.
Представники „Партії екологічного порятунку „Еко+25” та ППСУ Олександра Зінченка вважали виявлену похибку суттєвою, оскільки їх партії не дотягнули до омріяного трьохвідсоткового бар’єра лише кілька сотих.
Відповідаючи на запитання членів обласної територіальної виборчої комісії, чому вони так пізно – вже після оприлюднення у ЗМІ офіційних результатів голосування – звернулися з своїм клопотанням, автори заяви відповіли, що самі довго не могли повірити у масштабність виявлених розбіжностей.
На засіданні 14 квітня, обласна територіальна виборча комісія прийняла до розгляду заяву скаржників та копії 19 з 205 протоколів ДВК, в яких виявлено зазначені розбіжності.
Упродовж двох годин у неділю, 16 квітня, члени комісії вивчали надані їм документи, співставляючи їх з оригіналами протоколів, що зберігаються в обласній територіальній виборчій комісії.
Проте, як повідомив 16 квітня кореспонденту сайту "buknews" член обласної територіальної виборчої комісії Юрій Чорней, на його особисту думку, швидше за все комісія відмовить скаржникам у задоволенні їх вимог за формальними юридичними ознаками. Натомість скаржники заявили, що в разі відмови, оскаржать рішення комісії у суді.
Саме так і сталось, після відмови територіальною виборчою комісією перерахувати голоси, представники ППСУ подали скаргу до Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Перше засідання новообраної облради планувалось провести 26 квітня, тому суд до цього часу мав прийняти рішення. 25 квітня суд прийняв рішення відмовити у задоволенні скарги, проте представники ППСУ подали апеляційну заяву, тому з інавгурацією депутатів Чернівецької обласної ради доведеться ще зачекати до винесення остаточного рішення.
Як повідомив керівник регіонального виборчого штабу НСНУ, перший віце-губернатор Буковини Борис Баглей, його політична сила, яка фінішувала другою, не заперечувала б проти теоретичного перерахунку. „Переконаний, що під час підрахунку частину голосів виборців поцупили і в нашої партії, як це виявилося на виборчій дільниці у селі Мамаївці. Тому наслідком такого перерахунку може бути тільки покращення нашого власного результату”, - сказав Борис Баглей.
Окрім власної легітимності, Чернівецька обласна рада V скликання, в якій засідатимуть 38 депутатів від БЮТ, 32 – НСНУ, 14 – Партії регіонів України, по 7 – Народного блоку Литвина і СПУ та 6 від регіонального блоку „Пора”, породила ще одну проблему.
Водночас у результаті проведення виборів за партійними списками у ряді районів області виникла представницька диспропорція. Так, не матиме депутата в новій обласній раді, який би проживав на його території та представляв інтереси – гірський Путильський район. Найвіддаленіший Сокирянський район у облраді представлятиме лише один його мешканець, Вижницький та Кельменецький – по 2, Кіцманський – 4. Натомість 62 з 104 депутатів облради проживають у Чернівцях.
Що стосується результатів виборів Чернівецького міського голови, то тут переконливу перемогу здобув М. Федорук, який отримав понад 40 % голосів виборців. Як зазначив головний редактор газети „Доба” В. Стефанець, четвертий термін Миколи Федорука на посаді міського голови – абсолютний виборчий рекорд у незалежній Україні. Щодо інших кандидатів на посаду мера, то вони посіли наступні місця: М. Сеничак зайняв друге місце, набравши лише 16 % голосів виборців, по 10 % набрали В. Чинуш та кандидат від опозиційного блоку „Не Так” В. Забродський.
Оцінюючи результати виборів мера Чернівців, можна зробити висновок, що непопулярність „єдинопомаранчевого” кандидата (В. Чинуша) та внутрішньопартійні суперечки (наприклад, член НСНУ, заступник голови Чернівецької ОДА і також кандидат на посаду Чернівецького міського голови М. Сеничак відверто заявив, що „таке місто, як Чернівці, не може мати такого мера, як Чинуш”) могли відштовхнути від НСНУ потенційного виборця.
Таке припущення зовсім небезпідставне, адже саме в обласному центрі, як видно з результатів офіційного та паралельного підрахунку голосів, „Наша Україна” набрала найменше голосів по області і до парламенту (БЮТ – 34,90%, НСНУ – 18,68%, ПР – 15,63%), і до ради обласної (БЮТ – 25, 04%, НСНУ – 14,75%, ПР – 10,77%), і до ради міської (БЮТ – 24,01%, НСНУ – 13,49%, ПР – 11%).
На цьому тлі навіть набрані М.Сеничаком 16% голосів не можуть компенсувати втрати НСНУ у місті. Б.Баглей вже заявив, що партія провалила кампанію у Чернівцях і звинуватив у цьому саме міську парторганізацію (тут і далі цитати за диктофонним записом): „Якби не місто, то наша партія мала би перше місце, а не друге місце в області”. А ще Б. Баглей додав, що „рішенням Президії політичної партії Валерію Миколайовичу Чинушу було поставлено завдання виконати. Він його не виконав. Згідно зі статутом він має бути виключений з партії”. Щоправда, як пізніше заявив В. Чинуш розмови про його виключення з партії є лише чутками, а він і надалі збирається очолювати міську партійну організацію та фракцію у міській раді (керівником якої він був обраний).
Загалом виборча кампанія в області пройшла порівняно спокійно та „чисто”. Серед основних характеристик виборчої кампанії, що відбулась у Чернівецькій області, до Верховної Ради та місцевих рад, на нашу думку, можна виокремити наступні:
1) провал у Чернівецькій області, котра донедавна вважалась другою після Закарпаття вотчиною СДПУ (о), опозиційного блоку „Не так”. «Нетаківці» зі скромними чотирма відсотками потрапили до міської ради й то завдяки особистості лідера обласного блоку В.Забродського. Не допомогли їм ані потужна медіа-кампанія (антиреклама, контрпропаганда), ані запальні критичні пасажі їхнього лідера. Це пов’язано з тим, що політична реклама, котра була спрямована переважно „проти”, а не „за”, спонукала протестний електорат голосувати швидше за «регіоналів», аніж за «нетаківців». Тобто, можна констатувати, що використання медіа в антирекламних цілях в умовах роздробленості опозиційних політичних сил виявилось малоефективним в області;
2) відносна недієвість та неефективність політичної реклами (зовнішньої та в мас-медіа). Особливо це стосується Народного блоку В.Литвина, центральний та обласний штаби якого вклали значні фінансові, людські ресурси на промоцію блоку в чернівецьких ЗМІ, а інформаційна кампанія велась з урахуванням регіональної специфіки тощо. Не виправдались сподівання Народної опозиції Н.Вітренко, штаб якої також зосередив свою діяльність на медіа-складовій виборчої кампанії, однак без врахування особливостей буковинського краю. І хоча на попередніх виборах (2002 та 2004 рр.) Н.Вітренко мала значну підтримку в деяких районах області, сьогодні рівень довіри до очолюваної нею політичної сили значно нижчий.
Також це стосується й переможців виборчих перегонів: не досить активна регіональна інформаційна кампанія БЮТ (матеріали у ЗМІ переважно загальноукраїнського характеру); потужна медіа-кампанія НСНУ (великий відсоток інформаційної присутності завдяки безпосередній дотичності до ньюзмейкерства в області тощо); практична відсутність регіональних рекламних матеріалів Партії Регіонів та СПУ. Результати ж засвідчили (наприклад, до Верховної Ради: БЮТ – понад 30%, НСНУ – 27%, Регіони – 12%, СПУ – 4%; схожий розклад сил й до облради, хіба лишень блок Литвина зачепився за трьохвідсотковий бар’єр) зв’язаність вибору: буковинці голосували за одну й ту саму партію до рад всіх рівнів і, відповідно, до свого вибору до Верховної Ради;
3) буковинці врешті-решт попрощались з комуністами як політичною силою та партією;
4) структуризація буковинського політичного простору, його поступова гомогенізація. Результати попередніх парламентських та президентських виборів демонстрували розбіжність та різноманіття політичних симпатій виборців (певні райони мали чітко виражені ліві, лівоцентристські уподобання, інші – праві, націонал-патріотичні), а сучасна політико-поведінкова карта Буковини менш розмаїта: вибір жителів переважної більшості районів області до всіх рівнів рад не дисонує з їхніми загальнонаціональними преференціями: БЮТ, НСНУ, ПРУ, СПУ;
5) більше 20% виборців (подекуди й 30%) віддали свої голоси за інші партії, котрі не потрапляють до жодної з рад. Тобто, вибір п’ятої частини електорату області розчинився в повітрі. Саме цей недолік пропорційної системи виборів до місцевих рад повинен бути врахований законодавством.