Політична наука в Україні / Сайт Центру політичних досліджень (Львів)

Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – 202 с.

 

МОНІТОРИНГ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ НА ЗАКАРПАТТІ

 

Підготовлено Агенцією політичних досліджень «Соціум Карпат» (м.Ужгород)

 

 

ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС У МІСТІ УЖГОРОДІ

 

Всього 39 партій та виборчих блоків заявили про бажання поборотися за місця в Ужгородській міській раді. ТВК зареєстровано тільки – 38, одній партії – Народному Руху України відмовлено в реєстрації. Відносно цього питання приймаються суперечливі рішення судів, а також процес реєстрації блокується головою Ужгородської ТВК Ю. Келеманом.

 Таким чином, НРУ на чолі з Л. Козичем, Б. Борисовим та А. Любкою втрачає шанси боротися за мандати депутатів міської ради.

На відміну від області, де також зареєстровано 38 виборчих списків, в Ужгороді відсутні списки кандидатів від таких політичних сил, що зареєстрували списки своїх кандидатів в Закарпатську обласну раду: ПП «Віче», ВБ «Держава – Трудовий союз», ПП «Свобода», Українська національна консервативна партія та інші. Загалом же перелік політичних сил на виборах до місцевої ради відрізняється від загальноукраїнського щонайменше на 17 політичних партій і виборчих блоків. Серед місцевих «родзинок»  – Всеукраїнська партія «Екологія та соціальний захист» на чолі з Павлом Чучкою, якому відмовлено в реєстрації виборчого блоку «Карпатський Майдан»; Блок «Рідне місто моє», який очолює В. Бобков (був мером міста у 2002 році); Виборчий блок екс-мера «За Віктора Погорєлова» (Партія екологічного порятунку «ЕКО+25», ПП «Ліберальна Україна» та ПП «Совість України»); Ужгородська міська організація політичної партії «Організація українських націоналістів».

За аналізом виборчої діяльності штабів партій та виборчих блоків можна зробити наступні висновки:

1.Лідером виборчих перегонів в м. Ужгороді був Блок Юлії Тимошенко (20,3 %, 17 депутатських мандатів).

Це пов’язано з тим, що електорат Ужгорода завжди був налаштований  опозиційно і провладні партії ніколи не почували себе в ньому комфортно. Крім того, треба мати на увазі постійне протистояння Ужгорода та Мукачева, яке здебільшого уособлюється з обласним керівництвом ПП НСНУ. Незважаючи на певні протиріччя серед обласного керівництва блоку, перша п’ятірка кандидатів до міської ради складається з відомих в місті особистостей.

2.Блок політичних партій «Наша Україна» (13,9 %, 12 мандатів) на рівні міста має меншу підтримку ніж БЮТ, на що є ряд серйозних причин. По-перше, до виборчого списку включено ряд осіб (І. Цап, В. Шубчинська та інші), які на президентських виборах 2004 року активно підтримували В. Януковича. При цьому І. Цап (ЗОО ПППУ) зробив це всупереч рішень центрального органу партії.

   По-друге, міська організація НСНУ у виборах міського голови Ужгорода виступила з підтримкою кандидатури Ю. Чижмаря. Разом з тим, обласне керівництво  (В.Балога та І. Кріль) відмежувалося від цього рішення і заявило, що не підтримує жодного кандидата на посаду мера міста. Міський осередок ПП НСНУ цим показав свою несамостійність і повну залежність ві М.Мукачева. 

«Наша Україна» – це чи не єдиний блок до першої п’ятірки якого ввійшли кандидати, які займають  аналогічні місця  в списках кандидатів до обласної ради (М. Вегеш, В. Смоланка, М. Каламуняк), що надзвичайно підсилило рейтинг блоку.

3. «Народний блок Литвина» (9,2 %, 8 мандатів) уособлювався в місті  з народним депутатом України С. Ратушняком, який балотувався на посаду мера міста. Саме фігура С.Ратушняка і дозволила Блоку отримати на виборах в місті третій результат. С.Ратушняк допустив помилку, коли вирішив балотуватися у міську раду за списками «Народного Блоку Литвина». Якщо б він утворив свій власний блок, то результат був би набагато кращий.

4. Партія регіонів отримала помісту 7,1 % голосів виборців (мандатів), ГП «ПОРА»  – 4,3 % (4 мандати), СПУ – 4,1 % (3 мандати).

Слід відмітити, що явка виборців була досить низькою у порівнянні з парламентськими виборами 1998 та 2002 років. Причиною цього стало розчарування в помаранчевій коаліції на загальнонаціональному і місцевому рівні, незручності під час голосування (великі черги), природні умови (дощ).

На посаду міського голови претендувало 13 кандидатів. Лідером виборчих перегонів прогнозовано був Сергій Ратушняк, який в кінцевому результаті й переміг (38, 44 % голосів виборців). Починаючи з 90-х років йому невзмозі протистояти жоден конкурент. Політичні суперники С. Ратушняка отримали такі результати:

Володимир Гісем – 21, 64 %;

Юрій Чижмарь –13, 91 %;

Віктор Погорєлов (екс-мер) – 10, 07 %;

Дмитро Сидор – 2, 35 %...

Після обрання міського голови та депутатів Ужгородської міської ради відбулося два її засідання. Секретар ради на них не був обраний, більшість в раді не створена. Наразі проводяться консультації між політичними силами (йдеться про створення робочої групи від БЮТ, Блоку «Наша Україна», ГП «Пора», СПУ, яка проводить консультації стосовно коаліції). Але , оскільки в міському БЮТі, як і в обласному є розкол, то говорити про коаліцію, яка буде утворена в міській раді найближчим часом зарано. Дві позачергові сесії показали, що між міським головою і депутатським корпусом відсутнє порозуміння, що ускладнює роботу як виконавчого так і представницького органів влади у місті Ужгороді.

Проаналізувавши вибори до місцевих органів влади в Закарпатті, можна зробити наступні висновки:

1.Незважаючи на перемогу на виборах Блоку «Наша Україна», значного успіху досягла в Закарпатті Партія регіонів. В обласній раді Партія регіонів ввійшла до коаліції більшості і отримала керівництво над важливими депутатськими комісіями.

2. Результати виборів засвідчують про нестабільність електоральних уподобань виборців Закарпаття.

 

Джерело: Виборчий процес-2006  в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006.


return_links(); ?>