ПОЛІТИЧНІ УПОДОБАННЯ ТА ЦІННОСТІ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ (РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)
Віта Грицанюк
Встановлено рівень зацікавленості проблемами політичного життя України серед представників різних соціальних прошарків та визначено причину політичної активності, на прикладі електоральної активності. Проаналізовано рівень довіри представників різних соціальних прошарків до низки соціально-політичних інститутів. Визначено шкалу соціально-політичних цінностей українського середнього класу (на прикладі мешканців міста Львова).
Ключові слова: політика центризму, політичний центризм, середній клас, соціальна стратифікація, політична стратифікація.
Утвердження України як демократичного, соціально відповідального й солідарного суспільства гостро ставить проблему формування та зміцнення позицій середнього класу. В західних демократіях сильний і чисельний середній клас є глибинною соціальною основою громадянського суспільства і демократичних режимів. Середній клас – це певний життєвий стандарт, якість життя, спосіб мислення. Представники середнього класу в західному суспільстві, зазвичай, політично активні люди, вони активно впливають на політику держави, беруть участь у роботі політичних партій та громадських організацій.
Ми провели соціологічне дослідження, щодо політичної активності, вподобань та цінностей українського середнього класу (на прикладі мешканців м. Львова). Щоб перевірити репрезентативність дослідження, ми звірили результати відповідей на запитання “За яку політичну силу ви голосували на виборах у березні 2006 року?” з результатами ЦВК по місті Львові. Результат подаємо у таблиці 1.
Табиця 1. Порівняння результатів
|
|
Партія регіонів |
"Блок Юлії Тимошенко" |
Блок "Наша Україна" |
Соціалістична партія України |
Український Народний Блок Костенка і Плюща |
"Громадянський блок ПОРА-ПРП" |
Всеукраїнське об’єднання "Свобода" |
|
|
Дані ЦВК |
2,61 |
32,95 |
37,86 |
2,17 |
3,92 |
5,04 |
2,22 |
|
|
Дані результатів дослідження |
2,47 |
30,86 |
39,75 |
2,71 |
3,45 |
8,39 |
2,71 |
Як бачимо з таблиці 1, результати нашого дослідження в межах допустимої похибки (±4%). Виділення середнього класу з генеральної сукупності проводилось на основі самоідентифікації мешканців Львова. Усім опитаним ставили питання: “До якого з трьох класів – вищого, середнього, нижчого – Ви себе відносите?”. Попри суб’єктивність такого виокремлення, воно знайшло своє підтвердження, коли ми співвіднесли його з критеріями рівня освіти та доходу (рис. 1). Крім того, групи об’єднані низкою інших критеріїв згідно з результатами опитування.
Рис. 1. Рівень доходу мешканців м. Львова.
Більша половина представників середнього класу мають вищу освіту (53,13 %), незакінчену вищу – 19,1 %. Це підтверджує, що виділений в нашому дослідженні середній клас характеризує такий об’єктивний критерій, як високий рівень освіти. Щодо рівня доходу, то ситуація серед опитуваних виглядає так:
З рис. 1 видно, що абсолютна більшість представників середнього класу визначають свій рівень доходу як середній (62,05 %). Серед представників нижчого класу абсолютна більшість визначає свій дохід нижче від середнього (59,76 %). Більшість представників вищого класу визначають свій дохід середній (47,37 %), але частка тих хто вважає свій дохід вищим від середнього і високим, на кілька порядків вища ніж в представників середнього, а серед представників нижчого класу людей, які вважають свої доходи високими немає.
Попри суб’єктивність, у визначенні рівня доходу в різних людей, помітна така тенденція: високий дохід у вищого класу, низький – у нижчого, середній – у середнього. Проте варто зазначити, що віднесення себе до якогось класу не вказує чітко на рівень доходу, це відбувається радше відповідно до рівня самооцінки особистості, хоча вони взаємозалежні. Що стосується рівня задоволеності життям, то з рис. 2 видно, що основна частина представників вищого класу цілком задоволені (57,89 %) та швидше задоволені (21,05 %) своїм життям. Представники нижчого класу швидше не задоволені та зовсім не задоволені своїм життям (45,78 та 22,89 %). Представники середнього класу визначаючи свою задоволеність життям, поділилися на дві основні групи: одні з них життям швидше задоволені (39,4%), інші швидше не задоволені (30,15%), 15,82% середнього класу відмітили пункт “важко відповісти”. З цього можна зробити висновкок, що представники середнього класу більш помірковані у судженнях і уникають крайніх відповідей.
Щоб визначити політичну активность, ми сформульовали два запитання. Цими запитаннями ми хотіли визначити такі завдання: 1) встановити рівень зацікавленості проблемами політичного життя України і 2) визначити причину політичної активності, на прикладі електоральної активності. На запитання: “Чи цікавитесь Ви проблемами політичного життя України?” абсолютна більшість респондентів дала ствердну відповідь. Причому найбільша зацікавленість спостерігається у представників середнього класу (79,28 %). Таке співвідношення підтверджує усталену думку проте, що середній клас – найактивніший прошарок населення. Найбільша частка тих, кого не цікавлять проблеми політичного життя, є серед представників вищого класу (21,05 %). Найбільша частка тих хто цікавиться проблемами політичного життя в тих випадках, коли вони заторкують його інтереси є серед нижчого класу (26,58 %). Це пояснюється тим, що у зв’язку зі складним матеріальним становищем і його наслідками представники нижчого класу змушені розв’язувати насамперед, свої нагальні проблеми.
Рис. 2. Рівень задоволеності життям мешканців м. Львова.
Абсолютна більшість опитаних серед представників усіх трьох класів беруть участь у виборах, тому що хочуть впливати на справи у державі (рис. 3). Найбільше таких серед представників вищого класу (84,21 %), а найменш серед представників нижчого класу (60,12 %). Другою за популярністю причиною є законослухняність громадян (тільки у вищого класу вона на третьому місці). Спостерігається також обернена залежність між часткою тих, хто голосує, тому що хоче впливати, і часткою тих для кого основним спонукальним чинником до участі в голосуванні є законослухняність. Як видно на рис. 3 чим більша частка представників класу голосує у зв’язку зі своєю законослухняністю, то меншу частку становлять ті, хто голосує через бажання впливати на хід подій. Серед представників вищого класу перших є у 16 разів менше, ніж других, серед представників середнього класу перших є у 2,9 раз менше, ніж других, а серед представників нижчого класу законослухняних є тільки у 1,8 раз менше ніж тих, хто хоче впливати на стан справ у державі. Ці співвідношення дуже добре відповідають поширеній думці про те, що закони в нас пишуть для бідних, що вище на соціальній драбині стоїть людина (а це як правило виражається у більшому матеріальному забезпеченні) то менше вона звертає увагу на закон. Така ситуація склалася передусім через те, що в Україні низький рівень законослухняності, який спровокований низьким авторитетом усіх трьох гілок державної влади.
Зважаючи на те, що абсолютна більшість опитаних цікавиться політичним життям України та голосує, прагнучи впливати на стан справ у ній, та й загальний високий рівень активності у виборах (майже 70 % від загальної кількості виборців), дивним виглядає же, що політичним партіям абсолютна більшість (понад 70%) наших респондентів швидше не довіряють та зовсім не довіряють. Серед представників вищого класу найбільша частка тих, хто довіряє політичним партіям (21,6 %), а найменша частка – серед представників середнього класу (11,11 %). Найбільше не довіряє політичним партіям середній клас (80,07 %), найменше не довіряє вищий клас (73,69 %).
Більшість опитаних (понад 90 %) вважають, що політичні партії в Україні не дбають за інтереси соціальних прошарків населення, тобто виборців, чиї інтереси вони мали б відстоювати.
Рис. 3. Причина участі у виборах.
Щодо довіри мешканців міста Львова до інших соціально-політичних інститутів, то спостерігаємо таку картину. Представники вищого класу найбільше довіряють церкві (38,89 %), другу позицію за рівнем довіри зайняла армія (26,32 %), а третю – Президент (22,22 %). Зовсім не довіряє вищий клас міліції (52,63 %), Кабінету Міністрів України (50 %) та прокуратурі (47,37 %). Менш категоричну позицію щодо недовіри (швидше не довіряю) переважна більшість представників вищого класу висловили у ставленні до місцевих органів влади (55,56 %) та Верховної Ради України (52,63 %).
Що стосується тих респондентів, які віднесли себе до середнього класу, то вони найбільше не довіряють Верховній Раді України, 47,45% з них відповіло, що зовсім їй не довіряють. Кабінетові Міністрів України зовсім не довіряють 46,77 % середнього класу, міліції – 43,37 %. Найбільше представники середнього класу довіряють церкві (72,29 %), до речі це найвищий показник довіри до церкви серед всіх соціальних прошарків. Швидше за все довіряють вони засобам масової інформації (44,98 %), громадським організаціям (33,66 %) та армії (33,33 %).
Аналізуючи рівень довіри серед представників нижчого класу до соціально-політичних інститутів, відразу впадає у вічі дуже високий відсоток варіанту відповіді “зовсім не довіряю”. Прокуратурі зовсім не довіряють 61,84 % цієї соціальної верстви, Верховній Раді України – 59,74 %, Кабінету міністрів України – 59,21 %. Абсолютна більшість (більше 50 %) представників нижчого класу зовсім не довіряють аж п’ятьом політичним інститутам. Така ситуація не спостерігається у жодній іншій соціальній верстві. Швидше довіряє ніж не довіряє нижчий клас Президенту (41,77 %), засобам масової інформації (36 %) та церкві (35,53 %). Щодо варіанту відповіді “цілком довіряю”, то серед представників нижчого класу його вибирали найрідше. Найбільшу частку відповідей про цілковиту довіру одержала церква (31,58 %), та Президент (7,59 %).
Підсумовуючи результати дослідження щодо рівня довіри до соціально-політичних інститутів серед різних соціальних прошарків жителів м. Львова, ми зробили висновки, що найбільш поміркованими у своєму ставленні до соціально-політичних інститутів є представники середнього класу, а найбільш критичними та недовірливими – представники нижчого класу.
Одне із завдань нашого дослідження було визначити політичну орієнтацію львів’ян, зокрема тих, які себе віднесли до середнього класу. Для цього ми сформульовали кілька запитань. Перше з них: “Чи підтримуєте Ви входження України в НАТО, ЄС та ЄЕП?” Результат одержано такий: найбільш однозначними виявилися відповіді про підтримку входження України до ЄС. Респонденти всіх соціальних прошарків (близько 80%) підтримали входження України до ЄС. Щодо входження України до НАТО, то найбільша частка тих, хто підтримує входження, є серед представників вищого класу (86,67 %), а наймеш підтримує входження до НАТО нижчий клас (60,26 %). Причиною такої ситуації може бути те, що представники нижчого класу можуть бути менш проінформовані про це об’єднання і про те що воно дасть Україні. Що стосується входження України до ЄЕП, то спостерігаємо протилежну ситуацію. Найбільше підтримує входження до ЄЕП нижчий клас (50,79 %), а найменше – вищий клас (33,33 %).
Вибір ідеологічних течій, показав, що найбільшою популярністю у Львові користуються дві течії: український націоналізм та національна демократія, всього було згадано 9 ідеологій. Найпоміркованішими і своїх поглядах є знову ж таки представники середнього класу. Серед них найбільша кількість (21,86 %) вагалося визначити найближчу ідеологію. Хоч серед них теж найпопулярнішими є національна демократія (31,74%) та український націоналізм (23,05 %), причому вони розташовані в тому ж порядку як і в представників вищого і нижчого класу. Аналізуючи результати з цього запитання можна зробити висновок, що нема чіткої залежності між ідеологією та соціальною структурою.
Щоб визначити шкалу цінностей для всіх трьох класів, ми просили респондентів розташувати соціально-політичні цінності суспільства, такі як: влада, мир, законність, безпека, стабільність, порядок, свобода, добробут, гідність людини, у пріоритетному для них порядку (1 – найважливіша, 9 – найменш важлива). При аналізі, одержану шкалу цінностей ми умовно розділили на три частини: верхню (1, 2, 3), середню (4, 5, 6) та нижню (7, 8, 9). За місцем, яке посідає та чи та цінність на шкалі, можна говорити про її значущість для представників різних класів. Очевидно, що ті цінності, які посіли перші три місця на шкалі є найважливішими, а цінності, які на останніх трьох місцях – найменш важливі.
Щодо пріоритетності соціально-політичних цінностей у представників середнього класу, то спостерігаємо наступне: найбільш цінують вони мир (55,43 % респондентів поставили його на 1, 2, 3 місце) та гідність людини (48,92 %). Найменш середній клас цінує владу (77,67 % респондентів поставили її на 7, 8, 9 місце).Такі цінності як стабільність, порядок, безпека, то вони зайняли середні позиції на шкалі цінностей.
Підсумовуючи результати опитування щодо місця цінностей на шкалі в кожного класу, то їх можна розбити на чотири групи:
· мир та гідність людини – це загальнолюдські цінності, вони характеризуються однаково високим рівнем популярності кожного класу;
· законність, свобода, безпека – це цінності, які характеризуються високим рівнем популярності чи не популярності у представників певного класу;
· стабільність, порядок, добробут – середньопопулярні цінності, вони характеризуються більш-менш однаковим ставленням у представників різних класів, без чіткої прив’язки до верхів чи низів ціннісної шкали;
· влада – цю цінність ми виокремили тому, що представники всіх трьох класів поставили її на останнє 9-те місце. Це дає підстави говорити про те, що влада не є цінністю для мешканців м. Львова.
Респонденти які віднесли себе до середнього класу є: високоосвічені, свій дохід в визначають переважно як середній, помірковані у судженнях, найактивніше серед усіх інших класів цікавляться проблемами політичного життя, найважливішими соціально-політичними цінностями вважають мир та гідність людини.
Отже, представники середнього класу міста Львова за основними критеріями є типовим середнім класом, згідно із загальносвітовими стандартами. Проте, через свою нечисленність, український середній клас наразі не виконує тих функцій, які він виконує у високорозвинутих, демократичних державах.
POLITICAL TASTES AND VALUES OF AV CLASS (REGIONAL ASPECT)
Vita Hrytsaniuk
The level of interest by problems of a political life of Ukraine among representatives of different social layers is established and the reason of political activity, on an example of electoral activity is certain. The level of trust of representatives of different social layers to a line of sociopolitical institutes is analyzed. The scale of sociopolitical values of the Ukrainian middle class (on an example of city dwellers of Lvov) is certain.
Keywords: policy of centrism, political centrism, middle class, centrism stratification, and political stratification.
return_links(); ?>