Мінаєв Гліб – студент
факультету соціології та управління
Запорізького національного університету
Марксизм та його «впровадження» в СРСР з точки зору ТТІМ
(теорії типів інформаційного метаболізму)
Одразу зазначу: я не прихильник марксизму. Більш того, я не є ортодоксальним прихильником жодної з ідеологій. Ідеї марксизму були обрані для розгляду лише тому, що з їх впровадженням наші громадяни знайомі не лише теоретично, але й на практиці.
У своїй доповіді я пропоную розглядати історію виникнення та впровадження цих ідей з точки зору особистісних типів як теоретиків, так і практиків марксизму. Але, аби казати, що той чи інший політичний діяч належав до того чи іншого типу, ми спочатку маємо обрати типологію. Яку ж типологію ми оберемо? Звичайно, ми могли взяти психологічну типологію темпераментів (холерик, сангвінік, флегматик, чи меланхолік), але у ній лише чотири типа, тому вона не дасть змогу у повному обсязі розглянути обрану проблему. Можна було обрати типології Кречмера, Леонгарда, але вони досить суб’єктивні, і недостатньо структуровані. Я ж пропоную обрати теорію типів інформаційного метаболізму (ТТІМ).
Що ж являє собою ця теорія? ТТІМ була розроблена у 80-х роках 20 ст. на основі типології Юнга, та теорії інформації Кемпинського. У її рамках уся інформація поділяються на 8 інформаційних аспектів (ІА), наприклад: логічний аспект, емоційний аспект, вольовий аспект і т.п. У руслі теорії також виділяється 16 типів інформаційного метаболізму (ТІМів). Одні з ТИМів добре працюють з одними інформаційними аспектами, другі – з другими, треті з третіми, і т.д. Тобто, кожна людина має один з 16 способів сприйняття, переробки, та видачі інформації. ТТІМ стверджує, що ТІМ людини є незмінним на протязі всього її життя. Також, не варто ототожнювати ТІМ та психологічний портрет людини: ТІМ є більш фундаментальною характеристикою, хоча, звичайно, і впливає на психологічний портрет.
Якщо люди мають різні типи переробки інформації, то, звичайно, і різні пріоритети до вирішування тих чи інших задач ‑ комусь краще займатися теорію, комусь практикою, комусь модернізацією, і т.п. У ТТІМ 16 типів умовно поділяються на 4 квадри (по 4 типа в кожній). Кожна квадра має власні цінності та анти-цінності, та власну, так би мовити, історичну місію, що покладена на квадру. Квадра Альфа розробляє нові ідеї, квадра Бета займається грубим їх впровадженням, Гама ревізує та переробляє діяльність Бети, Дельта користується плодами діяльності попередніх квадр, проводячи модернізації та створюючи умови для виникнення іншої нової ідеї. Ця модель називається теорією соціального прогресу.
Якщо ж ми визначимо типи конкретних історичних особистостей, то побачимо, що і Маркс, і Енгельс, і той же Плеханов (російський теоретик марксизму) – усі вони мають ТІМи, що відносяться до альфа-квадри.
З В.І. Леніном «естафета» перейшла до рук Бета-квадри. На політичній арені з’являються нові люди, бетанці: Ленін (тип СЛЕ), Л.Д.Троцький (ЕІЕ), Н.І.Бухарін (ІЕІ), І.В.Сталін (ЛСІ), С.М.Кіров (СЛЕ) і т.д. В Беті, на відміну від Альфи, аспект інтуїції можливостей вже не є серед цінностей. Світобачення Бети вже не таке широке, як у Альфи, більш практичне. Беті не дуже зрозумілі різні теоретичні тонкощі. Тому марксистські ідеї спрощуються, перетворюючись з ідей в ідеологію. Аспект структурної логіки Альфи служив їй для логічного осмислення розроблюваних теорій та концепцій. У Беті він теж у цінностях. Але її застосування вже інше. Він слугує створенню нових правил, законів, бюрократичного апарату. Створюється сильна, структурована, система управління державою. Аспект емоцій теж входять до цінностей Бета-квадри. Вони виражаються в гарному управлінні емоціями суспільства. Варто згадати той ентузіазм, з яким люди виходили на суботники, першотравневі демонстрації. На ентузіазмі народу будувались великі міста, потужні індустріальні центри, стратегічні об’єкти, залізниці.
Новий етап починається з приходом до влади М.Горбачова (СЕЕ), представником Гами. Б.Єльцин теж з цієї квадри. Починається формування ринкових відносин. Спроба ГКЧП (до його складу входили, в основному, бетанці) зупинити перебудову була марною. Суспільство вийшло на новий етап свого розвитку.
Таким чином, ми приблизно розглянули тематику впровадження марксизму з точки зору суб’єктивних типів діячів цього процесу. На жаль, обсяг тез не дозволяє більш докладніше розкрити цю цікаву тему. Які ми можемо зробити висновки? По-перше, для повноцінної реалізації повного циклу впровадження нової ідеї мають бути залучені представники усіх ТІМів. Але при цьому на кожному етапі ідея змінює своє інформаційне наповнення, адже її опрацьовують люди з іншими інформаційними аспектами у цінностях. По-друге, жодна ідеологія не буде прийнятною для усіх без виключення ТІМів. Звичайно прийняти цей факт важко, адже тоді задача пошуку «ідеальної ідеології» стає набагато складнішою та багатоаспектною.
Література: