Новик Анна – студентка
філософського факультету ЛНУ ім. І.Франка
ОУН: ідейні засади діяльності
1. Розгляд ОУН, як організації.
ОУН – організація, яка сколихнула весь Радянський Союз, змусила владу боятися і боротися проти себе, дала поштовх до аналогічних рухів інших поневолених радянською владою народів. Учасників опору радянська влада охрестила націоналістами, «екстремістами», «терористами» та дала ще ряд інших означень, які в майбутньому наклали свій негативний відбиток в очах пересічних громадян. Радянська пропаганда дала свої плоди, які нині мусить пожинати незалежна держава Україна, це породило розбіжності в думках та судженнях про організацію борців за свободу та незалежність, а на політичному підґрунті дало привід для маніпуляції та використанні даної теми в своїх передвиборчих гонках. Нині Україна, як вільна держава повинна відновити історично справедливе, а головне правильне бачення того, що відбувалося в недалекому минулому.
2. Становлення ідеології ОУН.
ОУН в своїй діяльності керувалося принципом того, що варто діяти, як один цілісний організм, це забезпечувало стабільність та перспективи руху опору. Життя цього організму в складних умовах тоталітарної машини забезпечувала чітка ідеологічна основа, яку заклав ще Євген Коновалець – командир Корпусу Січових Стрільців УНР. Ідеологія на його думку, мала б бути чи не головною складовою визвольного руху. Коновалець прекрасно розумів, яка відповідальність лягла на нього з організацією свого дітища, але він розумів і те, що не зможе вічно спрямовувати молодих членів за власним баченням проблемних питань. Для цього було придбано «Літературно – Науковий Вісник», редактором якого став Дмитро Донцов, відтак він також вважається одним з ідеологів ОУН. Його особливістю було те, що він умів домагатися свого та доносити до читача необхідну інформацію так, щоб вона не викликала жодних сумнівів, Донцов уміло провокував дискусії та піднімав болючі для суспільства питання. Так почався етан формування нової ідеології ОУН.
3. Перегляд ідейного скерування в зв’язку з початком війни.
Ще перед початком Другої світової війни в ідеології ОУН стався розкол. Першопричиною цьому стало різні темпи ідеологічної еволюції двох груп, які були відгалуженням одного руху. Тут мова йде про ОУН-М і ОУН-Б. «Мельниківці» від часу початку війни майже не змінили ідеологічно – програмних підвалин, це певним чином пов’язано з їх тактичним спрямування в окупаційних умовах, тоді коли «бандерівці» проявили здатність до синтезу своєї ідеології та перегляду певних програмних ідей своєї організації. За основу було взято ті світоглядні постулати, що організація сформувала на початку, а саме тези про ідеал незалежної держави України, органічність Нації, чистота духу та серця, вищість інтересів Нації від інтересів власних. Новаторством стала зміна акценту в принципі національного колективізму: в ідеологічній преамбулі йшлося про те, що ідеалом нового суспільства є знищення всіх форм класової експлуатації, побудова всенародної держави та "вільна людина" 43 (?), яка є вільною лише через її сприяння загальному суспільному інтересові. Переміна поглядів відбулася і в економічній і в соціальній сферах бачення майбутньої держави. Розбіжності в ідеології «мельниківців» та «бандерівців» породжували нові розколи.
1. Основні принципи ідеологічного спрямування в ключових постулатах ОУН.
Для того, щоб остаточно визначити ідейні засади діяльності ОУН, варто визначити ключові положення, які були офіційно задекларовані та діють до нашого часу. Ці положення викладені в основних постулатах ОУН: Декалог (Десять заповідей українського націоналіста), 12 прикмет характеру українського націоналіста, 44 правила життя українського націоналіста. Глибоке ідеологічне підгрунття містить в собі також Гімн українських націоналістів. Саме ці ідейні документи визначає ідеологічне спрямування кожного члена ОУН, яким потрібно бути, ідеали до яких варто рівнятися та принципи, яких не можна порушувати, заповіді за якими потрібно жити для своєї держави та своєї Нації.
2. Необхідність подібних структур в сучасній Україні.
ОУН, як організація буде існувати поки існуватимуть прямі чи приховані загрози для України, як самостійної держави, в якості вартових, вірних солдатів, що готові віддати своє життя за свободу згідно з основними постулатами їх ідеології. Потрібно встановити історичну справедливість та зруйнувати усі міфи та стереотипи, які були нав’язані радянською владою внаслідок пропагандистських дій, якщо ми хочемо мати незалежну державу із свідомими громадянами.