Поліщук Олександр - студент
факультету політичних наук
Чорноморського державного університету ім. П. Могили
Формування міфів під впливом передвиборчих кампаній
Міфи бувають різні, однак у самому міфі є й раціональна частина - для того, хто виробляє ці міфи. Для творців міфів це зовсім раціональна річ, обґрунтована тим, щоб адресатів у цих міфів, їх «споживачів», налаштувати на певний лад. Ця міфологема загортається в певну оболонку, але ця оболонка повинна бути привабливою й у чомусь реалістичною.
Ґрунтом для появи нових міфів насамперед, є непевність у завтрашньому дні. Відсутність упевненості у своїх силах змушує людей шукати зовнішню точку опори, щоб відчути хоч якусь захищеність, хоч якось відстояти своє «я». Люди хочуть знати, що буде далі. Тому так популярні всілякі ворожки, екстрасенси, астрологічні прогнози - люди хочуть одержати відповідь. Перманентна, от уже років вісім, постійна політична боротьба заради боротьби - не дає нам спокою. Люди не розуміють - куди все йде, і що чекає нас далі.
Для мислячих людей це міф про лідера. Як виявилося, реального загальнонаціонального лідера в нас у країні немає. Ні Ющенко, ні Янукович, ні Тимошенко. З розвінчанням міфу про рятівницю відбудеться ще більша аполітизация тих, хто в неї вірив. Люди ще більше дистанціюються від держави. Ситуація взагалі сумна - активне громадянське суспільство в нас неможливо, спостерігається економічна самоорганізація населення, коли люди фактично живуть без грошей, господарюючи, і самі себе забезпечують всім необхідним. Є певна частина населення, котра нічого не хоче від влади, не хоче взагалі! Живучи в країні, люди живуть автономно від влади.
Українець, на відміну від росіянина, більше підозрілий до влади. Він не буває вдячний владі - будь-якій, навіть своїй, українській. Це його характерна риса. Відповідно герой, що намагається врятувати українців, нехай двадцять разів подумає про те, чи можливо це в принципі. А той герой, що щось дасть, принесе, подарує або створить якісь полегшуючі умови - напевно буде прийнятий позитивно.
Сьогодні культ героя працює дуже погано. Насамперед, з тієї причини, що йде стрімка ревізія й дискредитація історичних цінностей. А міф про героя завжди ґрунтується на якій-небудь історичній версії в розвитку країни. У нас немає зараз жодного історичного героя, якого протиборчі політичні сили не піддавали б найжорстокішій деструкції. Всі герої або історичні події, «на ура» приймаються однією частиною суспільства, але категорично й з жахом відкидаються іншими.