АКТУАЛЬНІСТЬ ТИПУ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ НА ШЛЯХУ ДО ФОРМУВАННЯ СТАБІЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ
Порівняно різні виборчі системи і зроблено висновок про доцільну виборчу систему для України, яка визначає спроможність формування та функціонування влади.
Ключові слова: функції влади, вибори, пропорційна виборча система, політичні партії, стабільність, інституалізація.
Вибори та виборча сиcтема – головні чинники стабілізації, легітимації влади та політичної системи країни. Тому ми маємо запропонувати такий спосіб, щоб до влади прийшли найпрофесійніші, найвідповідальніші, найздібніші й патріотичні люди.
В Україні відбулася серйозна виборча реформа. Прихильники пропорційної виборчої системи зуміли досягти вагомого успіху. Боротьба за запровадження пропорційної виборчої системи велась понад десять років, і тому нічого дивного немає в тому, що було прийнято найпростіший варіант пропорційної виборчої системи із закритими виборчими списками в єдиному багатомандатному окрузі.
Для нас ця система оптимальна тому, що для України як країни, що тільки намагається ввійти в кагорту демократичних держав, в якій тільки з’являються зародки стабільної правової держави – пропорційна система найпростіший та найкращий тип виборчої системи. Тому сьогодні ми застосовуємо максимально просту форми пропорційної системи, навіть спосіб розподілу мандатів у нас архаїчний: за найбільшими залишками, хоча абсолютна більшість країн світу, які застосовують пропорційну систему, ділить мандати за методом д’Гондта чи Сен-Лаґе, або якимись іншими модифікованими методами дільників, але не методом залишків.
Звісно, в Україні є й деякі законодавчі прогалини, закони та підзаконні акти в багатьох своїх положеннях суперечать одне одному. Причин цього є декілька: по-перше деякі положення виборчого законодавства застарілі (особливо в Законі України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”), по-друге, практично все виборче законодавство ухвалювали розрізнено, досить часто ситуативно, – напередодні виборів, або навіть під час їх проведення.
Це призвело до того, що під час чергових виборів чи референдумів витрачаються велетенські кошти на проведення навчання і членів відповідних виборчих комісій, і самих виборців (бо процедури голосування, формування комісій, підрахунку голосів тощо і відрізняються в кожному із законів). Досить часто члени дільничних комісій та виборці під час нестандартних і нетипових ситуацій для ухвалення рішень користуються набутим досвідом (що залишився від попередніх виборів), а це призводить до непорозумінь та порушень чинного законодавства.
На нашу думку, така ситуацію можна виправити не простим узгодженням деяких законних актів між собою, а створенням єдиного Виборчого кодексу України, який би регламентував основні процедури готування і проведення виборів та референдумів в Україні.
Щодо нашої виборчої системи з конкретним списком то, вважаємо, вона має декілька вад, які треба обговорити.
1. Ця система втрачає зв’язки з територіальними громадами (територіальні громади повинні мати не тільки право на формування передвиборчого списку партії, а й обранці, коли отримують мандат, мають відповідати конкретними зобов’язаннями. Тобто, одержуючи суверенну волю з боку народу, віддають йому належне відповідними діями щодо захисту інтересів цього народу).
2. Корумпованість цієї системи (місце в списку партії коштує від 500 тис. доларів, а “прохідні” місця від 2 млн. доларів, тобто виходить, що партія сама замість нас вибирає хто має сидіти в парламенті, а хто ні, зовсім не зважаючи на волю народу).
3. Громадяни не мають права висувати кандидатів у народні депутати, не можуть впливати на порядок кандидатів у партійному списку.
4. Нова виборча система не сприятиме оновленню депутатського корпусу, позаяк на чергові вибори партія висуватиме переважно чинних депутатів.
Позитивів пропорційна виборча система має набагато більше, і вони значно вагоміші, а саме:
1. Краще структурування парламенту – формування фракцій та парламентської більшості;
2. Система забезпечить пропорційне представництво у парламенті основних політичних уподобань громадян України, чого важко, а то й неможливо досягти при мажоритарній систем;
3. Сприятиме зростанню ролі політичних партій та політичному структуруванню суспільства;
4. Стимулюватиме формування загальнонаціональних партій і поменшить небезпеку регіоналізації політичних сил та розколу країни;
5. Запровадження пропорційної виборчої системи відповідає світовим тенденціям: практично всі країни Західної та Центральної Європи застосовують пропорційні виборчі системи;
6. Наявність імперативного мандата як у демократичних правових державах світу (хоча багато хто вбачає в цьому мінус. Однак, вважаємо, що партія має контролювати своїх депутатів щодо дотримання програми і курсу партії);
7. На збільшення шансів інституалізації політичних партій. У нас багато партій “ростуть як гриби після дощу”, більшість з них мають тільки юридичну адресу та керівника, тобто є квазіпартіями, а пропорційна система надасть партіям, які не мають належного фінансування, а мають добру програму, великі шанси на формування функціональної організації партії.
Стабільність в державі настане тільки за виконанням двох обов’язкових умов – правильний вибір виборчої ситеми, та ,відповідно за допомогою цієї системи, сформовані дієві стабільні політичні партії, які відстоювали загальнонаціональні інтереси.
ВИБОРЧА СИСТЕМА →ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ→СТАБІЛЬНІСТЬ
Стабільні партії намагаються уникати політичної конкуренції, панувати на виборчому ринку, що на практиці означає монополізувати його. А пропорційна система надає додаткові шанси (Роуз та Макі) малим партіям, які не залежать від “мішків з грошима”, пробратись до влади або здійснювати на неї вплив. Пропорційна система менше піддається впливові адміністративного ресурсу, аніж мажоритарна, тому поменшуються шанси провладних партій нівілювати політичну конкуренцію.
Інституалізація партії в пропорційній системі може здійснюватись, наприклад у такий спосіб. Очолює партію харизматичний лідер, одразу ж на виборах партія одержує “дивіденди”, оскільки люди при мажоритарній системі голосували б за одного депутата, а в пропорційній системі всі голоси за популярного лідера підуть в “скарбничку” партії. Хоча можна погодитись з Панеб’янко у тому, що лідер не може створити сильної партії, однак вважаємо, що саме першими поштовхами до утворення функціональної партії є харизматична особистість лідера, а також хоч мінімальна функціональна організаційна структура.
Порівнявши всі за і проти, можна зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку нашої країни, нашої партійної та політичної системи, за такого рівня культурно-політичної свідомості громадян для України доцільно застосовувати пропорційну систему виборів із закритим списком виборців. А в подальшому перехід на пропорційну виборчу систему з напівзакритим виборчим списком, який формується на регіональному, місцевому рівні. Ця система властива більшості європейським парламентським демократичним державам, і не нова для нас.
________________________
1. Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем. – Львів, 2004.
2. Janda К. Comparative Political Parties: Research And Theory, 1980.
3. Panebianco A. Politcal Parties, 1988.
ACTUALITY OF ELECTORAL SYSTEM TYPE ON A WAY TO FORMING THE STABLE LEGAL STATE
In this work I tried to compare the different electoral systems and draw a conclusion: what modern system as better in all befits Ukraine on this time. We cannot decide the problem of effective power as on places and in the system of public organs of power, if we will not answer question of possibility of this power to execute the functions laid on her, and possibility in a large measure concerns by the method of forming of this power.
Key words: functions of power, election, proportional electoral system, political parties, stability, instatualization.
Політична наука в Україні: стан і перспективи: матеріали
всеукраїнської наукової конференції (Львів, 10-11 травня 2007 року) /
Укл. Поліщук М., Скочиляс Л., Угрин Л. – Львів, ЦПД, 2008. - 308 с.