13/12/2009
Абсолютна більшість експертів (85,7%), опитаних Центром політичних досліджень у липні-серпні 2009 року вважають, що проведення адміністративної реформи на даний час продовжує залишатися актуальним суспільним завданням.
Визначення адресату в чиїй компетенції знаходиться проведення адміністративної реформи виявило невелику перевагу парламенту (50%) щодо Президента України (43%). Відповідно домінуюча більшість експертів вважають, що рішення про запровадження адмінреформи має прийняти парламент (64,3%). Хоча, частка тих, хто припускає необхідність прийняття цього рішення на референдумі є досить відчутною (35,7 %).
Реалізація адміністративно-територіальної реформи здатна привнести наступні позитивні наслідки для місцевих громад:
1) оптимізація загальнодержавного управління (66,7%);
2) децентралізація та розвиток місцевого самоврядування з делегуванням значних повноважень регіонам (64,3%);
3-4)зменшення кількості чиновницько-бюрократичних ланок, що має сприяти якіснішому наданню адміністративних та управлінських послуг (52,4%) та сприяти ефективному розподілу фінансових ресурсів на місцях (52,4 %).
Менше половини опитаних експертів (45,2%) вважають, що укрупнення адміністративних одиниць буде сприяти розвитку регіональної інфраструктури (лікарні, школи, садочки тощо).
Серед можливих загроз проведення адміністративної реформи найбільшою вважають, що збільшення повноважень на місцевому рівні може призвести до зростання зловживаннями владою та сприяти розвиткові корупції на місцях.
Щодо можливості запровадження федеративної моделі територіального устрою України, 64,3 % висловили своє негативне ставлення до подібної ініціативи, лише 26,2 % респондентів заявили, що така пропозиція ще не на часі, а позитивне ставлення виявили тільки 9,5 %. Серед експертів, які негативно висловились щодо перспектив федералізації, така позиція мотивувалась здебільшого її антиконституційним характером (31 %). В цій же категорії 26,2% експертів допускають можливість певного розширення повноважень областей, але не федералізацію. Серед тих, хто негативно ставиться до ідеї федералізації, 19 % припускають федералізацію як можливий варіант лише за умови загрози дезінтеграції держави, або її розпаду.
В якості пілотних питань в опитуванні були використані варіанти пропозицій викладені в проекті адміністративно-територіальної реформи Р.Безсмертного. Зокрема, найбільша частка експертів (78,6 %) виявили позитивне ставлення до пропозиції, що на первинному рівні (громада) єдиним законодавчим органом буде рада, а виконавчу владу має реалізовувати виконавчий комітет, на чолі якого має стояти обраний на загальних виборах міський/сільський голова. Схвалення отримали також пропозиції щодо: запровадження податку на нерухомість (надходження від якого мають лишатися в місцевих бюджетах) – 73,8 %; укрупнення в межах держави районів з існуючих 508 до 160-180 – 64,З %; зміцнення базового рівня – громад за рахунок їх укрупнення, відповідно скорочення з існуючих близько 30 тис. до 1400-1500.
Стосовно доцільності об’єднання в статусі публічної служби державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, хоча відносна більшість експертів – 54,7% позитивно оцінили, одночасно значна частина – 31 % висловили своє негативне відношення. Парламентський досвід багатьох країн свідчить, що у випадку, коли понад третина респондентів виступає проти, рішення потребує додаткової корекції і доопрацювання.
Отримані результати свідчать, що проблема адміністративно-територіальної реформи в експертному і фаховому середовищах сприймається, як актуальна і необхідна. Одночасно, сама проблема є складною і багатогранною. Тому, використання її у форматі президентської, та іншої передвиборчої кампанії є можливим лише з позиції актуалізації проблеми. Після завершення виборів ця проблема має стати одним із важливих завдань діяльності майбутньої законодавчої та виконавчої влади.
Джерело:
Балуцька Л., Романюк А. та ін. Перспективи політичної реформи в Україні у контексті президентських виборів 2010 року. – Львів: ЦПД, 2009. – С.30-31.