13/12/2009
(моніторинг публікацій за період січня – жовтня 2009 року)
Наталя МЕЛЬНИКОВА
Предметом інформаційного моніторингу є відображення у мас-медіа політичного процесу національного та регіонального масштабу в аспекті внесення змін до Конституції України. Сюди ввійшло оприлюднення проектів нової Конституції і пропозицій по вдосконаленню діючого Основного закону, їх обговорення на всіх рівнях політиками, експертами та громадськістю, відповідні політичні заяви та звернення, громадські заходи в підтримку реформування Конституції тощо.
Мета: дослідити рівень інформаційної наповненості засобів масової інформації матеріалами про реформування Конституції України; проаналізувати характер публікацій; прослідкувати динаміку відображення цього процесу в ЗМІ та інформаційні приводи, що спричинили найбільший резонанс.
Джерельна база інформаційного моніторингу включає чотири найбільш вагомі електронні мас-медіа львівського регіону: Західна інформаційна корпорація, ZAXID.NET, Високий замок і Львівська газета.
Часовий проміжок: січень - жовтень 2009 р; підбір статей проведено по кожному місяцю окремо.
Загальна кількість статей: 112 шт.
Щодо структури моніторингу, то інформаційні матеріали диференційовано на події та оцінки. Чисельно вони нееквівалентні, оцінки майже в півтора рази переважають події – 68 і 44 статті відповідно. Серед подій виокремлено пропозиції і проекти, офіційні звернення, офіційні заяви, офіційні рішення, зустрічі та наради, громадські заходи. Оцінки поділено на коментарі політиків, експертні оцінки, аналіз, соціологічні опитування.
Рівень інформаційної наповненості високий, проте дуже нерівномірний по змісту, по хронології та по окремим ЗМІ.
Законопроектів про внесення змін до Конституції всього нараховується близько десяти. Але з них тільки чотири привернули увагу засобів масової інформації: проект Президента України Віктора Ющенка, проект підготовлений спільно Партією регіонів і БЮТ в ході коаліційних переговорів, пізніше внесений на розгляд ВР власний проект конституційних змін БЮТу та “Конституція порядку” Анатолія Гриценка. Тільки одна стаття ZAXID.NET в січні 2009 р. розповідає про інший проект змін до Основного закону, запропонований Європейською партією України на чолі з Миколою Катеринчуком.
Хронологічно найбільше інформаційних матеріалів про зміни до Конституції припадає на квітень та червень, 20 і 48 відповідно, тоді як на січень і липень приходиться тільки по 2, а на травень 3 статті.
Серед ЗМІ більш інформаційно наповненими в даній тематиці виявились ZAXID.NET, який опублікував 52 матеріали, і Західна інформаційна корпорація – 34 статті, менш наповнені – Високий Замок і Львівська газета з 14 і 12 публікаціями відповідно. Різниця зумовлена, насамперед, характером цих ЗМІ. ZAXID.NET і ЗІК - інформаційні агентства, покликані максимально широко відображати інформаційний процес, реагувати на найменші інформаційні приводи; кількість публікацій тут сягає кількох десятків на день. Тоді як Високий Замок і Львівська газета, як і їхні інтернет-версії, виходять кілька разів на тиждень і розглядають найбільш важливі та резонансні події.
Цікаво проаналізувати структуру матеріалу.
Серед публікацій переважають коментарі політиків, їх більш ніж третина - аж 44. Політика є публічною сферою, і для світу політики подія не відбулась, доки її достатньо для цього не обговорили. Певну роль тут зіграла і специфіка теми, а також негативний досвід конституційної реформи 2004р. Зміни до Конституції є дуже важливим для суспільства кроком, визначальним для функціонування його системи державного управління та політичної системи загалом, торкаються практично всіх сфер суспільного життя. Після 2004 р. інтелектуальна еліта українського суспільства добре засвоїла урок - перш ніж зважитись на переформатування конституційного ладу в державі, слід все якнайкраще обміркувати і обговорити. Це не означає, що не було спроб кулуарно провести зміни до Конституції, були, але громадськість дуже активно і гостро на ці спроби відреагувала, чим змінила хід подій в напрямок більш відкритого і прозорого конституційного процесу.
Важливістю проблеми і потребою її достеменно вивчити та проаналізувати пояснюється відносно висока кількість експертних оцінок – 13 публікацій. Треба сказати, що коментарі експертів зустрічаються значно частіше. Наприклад, Високий Замок здебільшого доповнює основний виклад матеріалу міркуваннями політологів на задану тему. Але рубрикація статей проводилася все-таки по переважаючих у них акцентах.
Пропозиціям і проектам присвячено 12 статей. Сюди крім вже згаданих вище проектів змін до Конституції України відносяться і більш чи менш оформлені пропозиції по вдосконаленню Основного закону держави, серед яких план оновлення країни Єдиного Центру, законодавчі ініціативи Литвина, Януковича і Тимошенко. На офіційні заяви припадає 10 статей. Здебільшого це оприлюднення позиції окремих політиків чи політичних сил, що передбачає якісь подальші дії стосовно змін до Конституції.
Важливе місце в загальному інформаційному потоці належить громадським заходам – 11 публікацій. Переважна більшість з них проходила в рамках оголошеного Ющенком всенародного обговорення його проекту конституційних змін. Це круглі столи, телемости за участю Президента, формування ініціативних груп, наметова кампанія на підтримку проекту Віктора Андрійовича, а також анонсований Арсенієм Яценюком всеукраїнський референдум по конституційним змінам, який так і не відбувся.
До аналітичних належить 9 статей, що свідчить про наявність в розглянутих нами ЗМІ певних аналітичних ресурсів. А це поряд з експертними оцінками дозволяє поглиблено дослідити проблему реформування Конституції України. Варто відзначити, що аналіз проекту Ющенка в основному здійснювався об’єктивно і нейтрально, тоді як спільний проект БЮТ – ПР був сприйнятий більш емоційно і спричинив навіть до кількох відверто апокаліптичних прогнозів майбутнього України.
Решта рубрик – офіційні звернення, офіційні рішення, зустрічі та наради, соціологічні опитування – наповнені найменше, їм присвячено від 2 до 5 статей на рубрику. Цікаво, що офіційні звернення сконцентровані в червні, адже після поширення в Інтернеті “прібютівської” версії Конституції кілька обласних рад відразу ж оприлюднили звернення до керівництва держави з закликом зупинити антиконституційний переворот.
Початок інформаційного 2009 року не відзначений особливим інтересом до теми конституційної реформи в Україні. Саме тоді, в січні-лютому, Микола Катеринчук і Анатолій Гриценко оприлюднили свої проекти змін до Основного закону, Ігор Кріль від імені Єдиного Центру представив масштабний план оновлення країни, що включав конституційні ініціативи, Юлія Тимошенко розповіла про запланований законопроект щодо внесення змін до Конституції в частині продовження терміну повноважень мерів міст, сільських та селищних голів, обраних на місцевих виборах у 2006 р. Але в країні стрімко розгорталася фінансово-економічна криза, саме до неї була прикута вся увага громадськості, і питання конституційної реформи згадане лише в декількох статтях ZAXID.NET та ЗІК.
Пожвавлення конституційної дискусії почалося в березні із поодиноких закликів тих чи інших політиків до реформування Основного закону. Тема набула широкого розголосу після оприлюднення Віктором Ющенком власного проекту змін до Конституції, яке відбулось 31 березня під час щорічного послання Глави держави у Верховній Раді про внутрішнє і зовнішнє становище України. Новина відразу набула чималого резонансу і викликала активну дискусію політиків національного і місцевого масштабу, експертів і громадських діячів, що знайшло відображення на сторінках практично всіх ЗМІ.
За винятком самого Президента, НСНУ та відверто прихильних до нього експертів, проект практично не отримав схвальних відгуків. Навіть заступник секретаря РНБО Дмитро Видрін в інтерв’ю Львівській газеті не відстоював положень Конституції Ющенка, а обмежився запевненнями, що Гарант виконав свою місію – намітив цілі суспільного розвитку і, якщо вони будуть правильні, суспільство саме знайде механізми для їх реалізації.
З боку широкої громадськості проект наразився на нищівну критику як безпосередньо положень, так і самого факту його подання. Численні політики та експерти, цитовані на сторінках ЗІК (Юрій Якименко, Микола Томенко, Юрій Костенко, Ігор Жданов) і ZAXID.NET (Євген Корнійчук, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Ігор Коліушко) переконували в невчасності і безперспективності ініціативи Президента. Адже Ющенко подав свій проект Конституції не маючи ні високого рівня довіри в суспільстві, ні підтримки політичної сили з конституційною більшістю голосів у Верховній Раді, що необхідно для проведення реформ такого масштабу. Метою конституційної ініціативи Глави держави називали популяризацію власної особи перед президентськими виборами, намагання загострити політичну ситуацію або забезпечити собі післявиборче майбутнє у владі.
Щодо положень, то найбільше несприйняття викликала ініціатива по запровадженню двопалатного парламенту в унітарній державі, що за словами Юрія Костенка може спричинити організацію федеративних республік, а за словами Анатолія Гриценка тільки посилить роздробленість і хаос у владі. За це нововведення Тарас Чорновіл в інтерв’ю Високому Замку звинуватив Ющенка в наслідуванні Кучми. Крім того в президентському варіанті Конституції коментаторам не сподобалась залежність судової гілки влади від президента, обмеження повноважень Кабміну аж до фактичного перетворення його на консультативно-дорадчий орган, обмеження права балотуватися низці чиновників, суддів та військовослужбовців, збереження депутатської недоторканності, мажоритарний принцип виборів до Сенату та невизначений статус президента, який стає таким собі наглядачем з мінімумом можливостей для реалізації своєї політики, але з максимумом влади блокувати дії інших владних структур. З часом дискусія про президентський проект Конституції дещо вгамувалася.
Ще з квітня в пресу проникали повідомлення про коаліційні перемовини ПР та БЮТ і окремі положення підготовленого ними проекту Конституції України. Про це читаємо у інтерв’ю народного депутата від БЮТ Миколи Ковзеля на сторінках Високого Замку і в окремих публікаціях ZAXID.NET.
На початку червня з цього приводу вибухнув справжній скандал. В Інтернеті з’явився повний текст “прібютівського” варіанту Конституції, який швидко набув розголосу, на кілька тижнів прикував до себе увагу ЗМІ, викликав шквал обурених коментарів.
Перипетії скандалу в деталях відображено на сторінках ЗІК і ZAXID.NET. “Підписантам” закидали узурпацію влади, кулуарну змову і кон’юнктурний перепис Основного Закону на замовлення Кремля. Реалізацію цього проекту називали шляхом до реанімації тоталітаризму, побудови тоталітарної системи “на двох”. Найактивнішим коментатором в цьому питанні виступив Глава держави. Ющенко звинуватив Партію регіонів та Блок Юлії Тимошенко у конституційному перевороті, поділі держави на двох до 2015-2020 років, повідомляє Львівська газета. Бажання продовжити повноваження місцевих органів влади, парламенту і обирати президента у Верховній Раді Гарант розцінив як “політичний хабар” на всіх рівнях. Негативні оцінки коаліціади БЮТ та ПР пролунали і з закордону, Високий Замок представив відповідну підбірку цитат західних мас-медіа: “Такий альянс підірве основи демократії і відкине країну в 2004-й рік - у беззаконня, яке панувало до Помаранчевої революції”, “Не можна змінювати Конституцію для перерозподілу влади серед окремих політичних лідерів”.
Як вирішення проблемної ситуації, експерт Віктор Тополов прогнозував добровільну відставку Президента і провокування дострокових президентських виборів за нормами старої Конституції, повідомляє ЗІК. В цьому ж ключі пройшла хвиля звернень місцевих рад західних областей до керівництва держави про загрозу антиконституційного перевороту в Україні, на які звернув увагу ZAXID.NET. Депутати висловили рішучий протест намірам БЮТ та ПР змінити Конституцію, а у випадку внесення антиконституційних пропозицій у парламент вимагали від Президента оголосити розпуск ВРУ та призначити дострокові вибори, провести референдум щодо визначення форми державного правління, ініціювати проведення люстрації посадовців та політиків.
На загальному інформаційному фоні слабкими і поодинокими виглядали спроби регіонала Бориса Колеснікова та Юлії Тимошенко захистити їхній проект Конституції від повальної критики, виправдати його нагальною потребою конституційного реформування, невизначеністю і хаосом у всіх гілках влади, спричиненим нинішньою редакцією Основного закону. Від ZAXID.NET дізнаємось, що крім коаліціянтів на захист їхнього законопроекту виступив Петро Симоненко.
Далі слідувало припинення коаліційних переговорів, взаємні звинувачення і перекладення відповідальності одне на одного за найбільш резонансну норму законопроекту – вибори президента в парламенті. Хід перепалки лідерів двох провідних політичних сил відстежила Львівська газета. За словами Юлії Тимошенко, саме Віктор Янукович пропонував запровадити вибори президента в парламенті і навіть внести до Конституції вікове обмеження для кандидатів в президенти – не молодше 50 років. Янукович, в свою чергу, пояснив відмову від союзу з БЮТ тим, що не зміг погодитися з ідеєю виборів президента у парламенті. На сторінках Львівської газети дізнаємось і про те, що БЮТ в особі Івана Кириленка спробував відхреститися від проекту взагалі: політик запевнив, опублікований в iнтернет-виданнях текст Конституції Партії регіонів і БЮТ розробляли не бютівці і відповідальні за нього не вони.
Результати скандалу підсумував експерт Ігор Жданов в інтерв’ю Високому Замку: ПР і БЮТ отримали урок відкритості і змушені будуть в майбутньому долучити до конституційного процесу суспільство. Питання Конституції буде однією з центральних тем президентських виборів і кожна з політичних сил піде на вибори, маючи свій проект, зазначив політолог.
Події розгорталися з блискавичною швидкістю і вже в середині червня скандал навколо “прібютівського” проекту Конституції помітно вщух. А от обговорення проекту Ющенка відновилось з новою силою. Поштовхом стало те, що Венеціанська комісія дала схвальну оцінку президентському проекту Конституції, позитивно охарактеризувавши запропоновані зміни і відзначивши проект як такий, що відповідає стандартам Ради Європи і Європейській правовій конституційній доктрині. Найбільш вичерпно про рішення комісії читаємо на сторінках ZAXID.NET. Львівська газета з цього приводу провела опитування серед політологів. На їх думку, схвалення комісією проекту Конституції є зовнішньоюридичною експертизою і на його долю в Україні не вплине, висновок комісії має значення хіба для самого Президента як підтвердження його євроінтеграційної доктрини.
Після липневого затишшя, впродовж якого про реформування Основного закону згадали лише двічі ЗІК та ZAXID.NET, в кінці серпня конституційна дискусія знову пожвавилася. Підставою був указ про всенародне обговорення конституційних змін, виданий Главою держави 24 серпня, в День незалежності України.
Перші результати обговорення були невтішними. За інформацією ZAXID.NET, соціологічне опитування засвідчило - 50% українців жодного разу не відкривали Конституції України. Зважаючи на низький рівень зацікавленості суспільства в конституційних змінах, обговорення президентського проекту в основному відбувалося на рівні місцевих органів влади, а не громадськості, як до цього закликав Гарант. ZAXID.NET інформує, голови Дніпропетровської, Харківської та Чернівецької ОДА публічно підтримали конституційну реформу Віктора Ющенка. На перших міжрегіональних муніципальних слуханнях “Конституційні засади організації місцевої влади” до них приєднались представники 8 західноукраїнських областей, які прийняли резолюцію про повне схвалення конституційних пропозицій Віктора Ющенка. ЗІК посилаючись на слова Олега Коржака, заступника голови Івано-Франківської ОДА, розповідає про формування в області ініціативних груп для всенародного обговорення президентського проекту. Крім того, за інформацією ЗІК, губернатор Тернопільщини Юрій Чижмарь взяв участь в Інтернет-обговоренні проекту Конституції і закликав всіх це зробити.
У жовтні згадки про реформування Конституції все частіше прив’язувались до президентських перегонів і прогнозів післявиборчого політичного розкладу в Україні. Узагальнюючи суспільну думку, можна навести слова Володимира Фесенка в інтерв’ю Львівській газеті: заклики реформувати Конституцію до виборів є лише елементом передвиборчої технології, який немає шансів бути реалізованим, а от після виборів будь-який новий президент рано чи пізно спробує провести конституційну реформу. ЗІК, як на підтвердження цьому, розповів про відмову парламенту направити до Конституційного суду проект змін до Конституції Віктора Ющенка, що означало фактичну призупинку конституційного процесу.
Впродовж року навколо конституційних змін розгорталася гаряча і емоційна дискусія політиків та експертів, представників громадськості. Проте варто відзначити нейтральну спрямованість більшості статей та об’єктивний, безсторонній характер висвітлення інформації з боку аналізованих нами ЗМІ. Часта критика конституційних ініціатив була саме критикою проектів, а не їхніх авторів. Лише в деяких аналітичних статтях Львівської газети помітне негативне ставлення до певних політиків, зокрема до Юлії Тимошенко. Але на загал, мас-медіа зберігали незаангажованість.
Джерело:
Балуцька Л., Романюк А. та ін. Перспективи політичної реформи в Україні у контексті президентських виборів 2010 року. – Львів: ЦПД, 2009. – С.43-48.