10/11/2007
Анатолій РОМАНЮК, Львівський національний університет імені Івана Франка, Центр політичних досліджень (м.Львів)
Політичний процес – це спрямування розвитку суспільства в певному напрямку внаслідок взаємодії політичних акторів. Дане визначення вимагає певних уточнень. Зміст політичного процесу – спрямування, слід розглядати як визначення переважаючого напряму, хоча напрямів може бути декілька і не завжди в одному спрямуванні. Взаємодія охоплює всіх без виключення політичних акторів. Політичний процес ми розглядаємо переважно на національному рівні. В той же час він відбувається на регіональному рівні. Безумовно, процес на національному рівні впливає на процес на регіональному рівні, так само і навпаки. В той же час політичний процес на регіональному рівні має певний рівень незалежності щодо національного рівня. Він також включений в мережу регіональних процесів, які взаємодіють між собою, відповідно впливають один на одного.
Для розкриття питання про особливість політичного процесу у Львівській області ми розглянемо: 1) головні проблеми, навколо яких відбувалось політичне життя в області; 2) міжпартійні відносини в контексті проекції національного рівня на обласний рівень і в форматі обласних організацій; 3) внутрішньопартійні відносини за аналогією з попереднім положенням; 4) діяльність асоціацій та громадян. Слід зазначити, що виділення і сепарація окремих положень в нашому аналізі досить умовне, вони можуть в однаковій мірі одночасно бути віднесені до декількох позицій.
І. Головними політичними проблемами навколо яких концентрувалася увага та діяльність політичних партій протягом 2007 р. були :
• Підтримка президента у його намаганні зберегти за собою владні повноваження, після зміни їхнього обсягу, внаслідок вступу в дію політичної реформи від 08.12.2004 р. Відповідно критика дій та позицій «антикризової коаліції» (відмова керівництва ЛОДА і ЛОР – НУ від цільових коштів пропонованих урядом – В.Януковичем з політичних мотивів).
• Підтримка спроб/ініціатив дострокового розпуску парламенту президентом.
• Участь у дострокових парламентських виборах 2007 р.
• Підтримка створення «демократичної» парламентської більшості та урядової коаліції в складі НУНС та БЮТу.
Особливі проблеми, які були предметом публічної взаємодії політичних акторів на обласному рівні:
• Захист української мови за межами Львівської області.
• Боротьба з «неукраїнськими» пам’ятниками і символами за межами області і утвердження «проукраїнських» символів/пам’ятників в області.
ІІ. Міжпартійні взаємовідносини, як проекція національних міжпартійних взаємовідносин:
• Підписання угод, заяв про співпрацю, взаємодію, не поборювання один одного між НУ і БЮТом на обласному рівні. На практиці процес взаємодії характеризувався постійною недовірою, підозрами, що виявлялося в критичних заявах (заява І.Деньковича після дострокових парламентських виборів про претензії БЮТ на керівні обласні посади, які належать НУ).
• Прихована конкуренція за лідерство в підтримці виборців між НУ+НС і БЮТ під час виборчої кампанії (візит 26.09.07 Ю.В.Тимошенко і В.А.Ющенко, заклик В.А.Ющенко голосувати за НУ+НС тощо).
• Коливання обласних організацій РУХу, УНП між двома варіантами поведінки: самостійне творення правиці, або входження до складу єдиного блоку НУ + НС. В межах першого варіанту поведінки – консультації з ВО «Свобода» щодо можливості спільного творення «української правиці».
• Формування «непартійного» проекту народної Самооборони, активне зондування можливої участі в цьому проекті «сталих львівських партійних активістів» та ряду обласних партійних структур (спроби ПРП та частини «Пори»).
• Критика напередодні виборів УНП та РУХом ВО «Свобода», як потенційного конкурента в процесі творення «української правиці».
• Заклик БЮТу та НУ+НС під час виборів не голосувати за малі партії, конкретно не голосувати за ВО «Свобода», щоб не відбулося втрати голосів, відданих за партії, які не пройдуть до парламенту.
Міжпартійна взаємодія як відображення позиції обласних керівників, їхніх амбіцій. Одночасно, це може бути варіант узгоджених з центральним керівництвом дій, наприклад в форматі «пробного шару», здобуття додаткових підстав для тиску/торгу на національному рівні:
• Критика з боку окремих представників БЮТу дій голови Львівської обласної адміністрації, окремих чиновників, які належать до числа членів НУ. Дзеркально протилежна позиція представників НУ щодо БЮТу ( вимоги депутатів, переважно від НУ, щодо зняття з посади М.Заліско (заступник львівського міського голови, член БЮТу).
• Критика голови ЛОДА з боку депутатів від «Пори» та УНП.
• Не підтримка депутатами Львівської міської ради від НУ вимоги лідера БЮТу і керівника НУ В.Кириленка щодо зниження рівня комунальних тарифів.
• Критика голови ОДА після завершення виборів з боку керівників львівського обласного БЮТу і ініціювання кадрових змін.
ІІІ. Внутрішньопартійні відносини:
• Не врахування під час формування партійних списків кандидатів в депутати до Верховної Ради України від Львівської області (НСНУ) пропозицій/результатів рейтингового голосування делегатів обласної партійної конференції. Що вкладається в тенденцію обмеження потенційних конкурентів з боку лідера ЛОО НУ П.Олійника.
• Латентне протистояння між П.Олійником і О.Мандюком, підтримка останнього з боку ЛМО НУ.
• Створення в Львівській обласній раді міждепутатської групи «Нова Галичина» здебільшого на основі депутатів-членів НСНУ, що за умов існування партійної фракції НСНУ свідчить про наявність внутрішніх ліній напруги, або про спробу тиску на діюче керівництво фракції (О. Мандюк).
• Спроби представників «Кривої липи» в Порі та ПРП забезпечити підтримку Народній Самообороні в особі Т.Стецьківа через висунення певних, лояльних до останнього кандидатур та підтримку ініціатив НС.
• Орієнтація на «заробітчанство» частини/бізнес частини депутатських фракцій обласного і міського рівнів.
IV. Позиція громадян та асоціацій:
• Зростання рівня недовіри до політичних партій порівняно з попередніми виборами 2006 р. (високий відсоток перед виборами тих, хто планував не голосувати, зменшення частки тих, хто взяв участь у голосуванні, голосування проти всіх).
• Професіоналізація виборчої кампанії, коли робота у виборчих штабах обумовлена високими платами, або майбутніми дивідендами, практична відсутність волонтаріату.
• Відбувається посилення монопольної орієнтації ЗМІ на конкретні політичні сили та комерціалізація висловлення політичної позиції через ЗМІ.
• Слабка участь ГО у виборчому процесі.
Висновки:
• Високий рівень централізації, низький рівень внутрішньої демократії поступово перетворюють політичні партії на національному рівні в «обмежено демократичні» інститути. В додатку до діючої виборчої системи, можливого запровадження імперативного мандату – вони будуть здатні перетворитися в агентів авторитарного правління. До цього слід додати активний розвиток процесу вождізму в усіх основних політичних партіях.
• В регіоні відсутня політична дискусія, розгляд альтернатив в оцінці і розвитку ситуації, країни, яку б ініціювали політичні партії. Натомість суспільству активно нав’язуються аксіоматичні оцінки, визначення, вимоги, які надходять з партійних центрів і не підлягають критичному сприйняттю. Єдиним центром критичного сприйняття виступають окремі аналітики і Інтернет видання.
• Політичні партії на обласному рівні зосередили свою увагу на національних політичних проблемах, досить часто «штучних», відірваних від реальних проблем розвитку України і регіону.
• Під час виборів всі основні політичні актори наголос робили на національних завданнях, не звітували про те, що вони зробили для регіону за період після виборів. Відповідно обласні осередки не змогли висунути жодної програми розвитку регіону для своїх політичних сил. Це дає підстави говорити про поступову маргіналізацію інституційних політичних сил (обласний рівень), перетворення їх в представників Києва.
• Створення єдиної партії на основі блоку НУ+НС буде передбачати об’єднання партійних структур на обласному рівні. В світлі майбутніх виборів до місцевих органів влади це може призвести до різних форм спротиву/бажанню зберегти місцеві партійні осередки, або призведе до формування субпартійних структур спеціально під місцеві вибори.
• Продовжується процес усунення виборця/громадянина з політичного життя, перетворення/нав’язування йому ролі прогнозованого голосувальника.
Загальний висновок – дії політичних партій на обласному рівні не сприяють розвитку процесу демократизації в регіоні і країні.
Джерело: Регіональний вимір політичного процесу в Україні у 2007 році: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції (Львів, 10 листопада 2007 року) / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С., Шиманова О.В. Львів: Генеза, 2007. - 132 с.