Ігор Осадчук

Наукові публікації співробітників Центру політичних досліджень


Навчальні посібники:

  1. Осадчук І. Ю. Політичні інститути пострадянських країн: порівняльний аналіз: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 306 с.

 Статті у наукових фахових з політичних наук виданнях України:

  1. Осадчук І. Атипові парламентські системи правління (на прикладі країн Африки, Південної Америки й Океанії). Регіональні студії. 2019. № 17. С. 42–45.
  2. Осадчук І. Партійна система в контексті функціонування атипової напівпрезидентської системи правління у Грузії (2004–2013). Politicus. 2019. Вип. 2. С. 33–38. DOI:  https://doi.org/10.24195/2414-9616-2019-2-33-38.
  3. Осадчук І. Урядові кабінети в контексті функціонування атипових напівпрезидентських систем правління в Білорусі (1996–2018) та Казахстані (1995–2018). Політичне життя. 2019. № 1. С. 24–30.
  4. Осадчук І. Партійна система в контексті функціонування атипової напівпрезидентської системи правління в Киргизькій Республіці (1993–2010). Регіональні студії. 2019. № 16. С. 64–69.
  5. Осадчук І. Партійні системи в контексті функціонування атипових напівпрезидентських систем правління в Республіці Казахстан (1995–2018) і Російській Федерації (1993–2018). Politicus. 2018. Вип. 5/6. С. 66–73. DOI: 10.24195/2414-9616-2018-5-6-66-73.
  6. Осадчук І. Особливості політичних кланів у контексті функціонування атипової напівпрезидентської системи правління в Киргизстані (1993–2010). Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2018. Вип. 21. С. 132–138.
  7. Осадчук І. Асамблейно-незалежна система правління у Швейцарській Конфедерації. Регіональні студії. 2018. № 15. С. 32–37.
  8. Осадчук І. Непрямі вибори президента як індикатор типовості чи атиповості президентських систем правління в Аргентині (1853–1994), Болівії (1985–1993) та Чилі (1925–1980). Регіональні студії. 2018. Вип. 14. С. 43–47.
  9. Осадчук І. Прямі вибори прем’єр-міністра як індикатор атипової парламентської системи правління в Державі Ізраїль (1996–2003). Політичне життя. 2018. № 4. С. 37–43. DOI: 10.31558/2519-2949.2018.4.6.
  10. Осадчук І. Атиповість президентської системи правління в Болівії (1985–1993 рр.). Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2018. Вип. 20. С. 187–192.
  11. Осадчук І., Литвин В. Атиповість напівпрезидентських систем державного правління в пострадянських країнах: контекст вотумів недовіри урядам. Politicus. 2018. Вип. 3. C. 49–57.
  12. Осадчук І. Політичний режим у Туреччині (2014–2017): змагальний, гегемоністський чи закритий авторитаризм? Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2018. Вип. 16. C. 180–188.
  13. Осадчук І. Бонапартизм як історичний прототип авторитаризму у Франції (1852–1860). Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2017. Вип. 14. C. 162–168.
  14. Осадчук І. Бонапартизм як тип політичного режиму у Франції (1799–1814/1815). Гуманітарні візії. Вип. 3. № 2. С. 13–18.
  15. Осадчук І. Політичний режим Північної Кореї (1991–2016): тоталітаризм чи посттоталітаризм? Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. 2016. Вип. 17. С. 216–225.
  16. Осадчук І. «Партії влади» в Росії та країнах Центральної Азії. Politicus. 2016. № 3. С. 80–83.
  17. Осадчук І. Ефективність урядів у пострадянських країнах / Ігор Осадчук // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. : «Питання політології». – 2015. – Вип. 28. – С. 26–31.
  18. Осадчук І. Особливості формування та функціонування правлячої еліти в контексті «патронажного президенталізму» в Туркменістані / Ігор Осадчук // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. : «Питання політології». – 2014. – Вип. 27. – № 1132. – С. 59–62.
  19. Осадчук І. Політична культура суспільства як чинник президенціалізації напівпрезидентських систем правління у Білорусі (1996–2013) та Казахстані (1995–2013)  / Ігор Осадчук // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. – Дніпропетровськ : Ліра, 2014. – Вип. 7. – С. 230–238.
  20. Осадчук І. «Партії влади» та партійні системи як чинники президенціалізації вищого і центрального рівнів систем інститутів виконавчої влади у Білорусі та Казахстані / Ігор Осадчук // Освіта регіону : політологія, психологія, комунікації. – 2013. – № 4. – С. 111–118.
  21. Осадчук І. Політична опозиція як чинник президенціалізації вищого і центрального рівнів системи інститутів виконавчої влади у Білорусі / Ігор Осадчук // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. : Філософія. Соціологія. Політологія. – Дніпропетровськ : Інновація, 2013. – Вип. 23 (4). – С. 38–49.
  22. Осадчук І. Конституційні референдуми/конституційні реформи як чинники президенціалізації систем інститутів виконавчої влади у країнах СНД / Ігор Осадчук // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. – Дніпропетровськ : Інновація, 2013. – Вип. 6 (2). – С. 73–80.
  23. Осадчук І. Виборчий процес як чинник президенціалізації систем інститутів виконавчої влади у країнах CНД  / Ігор Осадчук // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. : Філософія. Соціологія. Політологія. – Дніпропетровськ : Інновація, 2013. – Вип. 23 (3). – С. 144–151.
  24. Осадчук І. Президенціалізація систем інститутів виконавчої влади у країнах CНД: індексний аналіз та політична практика / Ігор Осадчук // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. – Дніпропетровськ : Інновація, 2012. – Вип. 4 (1). – С. 159–166.
  25. Осадчук І. Президенціалізація/прем’єризація системи інститутів виконавчої влади в Росії  / Ігор Осадчук // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. : Філософія. Соціологія. Політологія. – Дніпропетровськ : Інновація, 2012. – Вип. 22 (3). – С. 294–299.
  26. Осадчук І. Основні чинники президенціалізації системи інститутів виконавчої влади (на прикладі Білорусі та Казахстану) / Ігор Осадчук // Освіта регіону : політологія, психологія, комунікації. – 2012. – № 2. – С. 93–99.

Статті в інших виданнях України:

  1. Осадчук І., Романюк А., Литвин В. Особливості формування і функціонування партійних систем у Львівській області (2006–2017). Політичні партії і вибори: українські та світові практики:  збірник статей і тез за результатами наукової конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики» (пам’яті Юрія Романовича Шведи) від 21 жовтня 2017 року / відп. за випуск Анатолій Романюк, Віталій Литвин. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. Вип. 2. С. 24–37.
  2. Осадчук І., Литвин В. Теоретико-методологічні параметри і підходи до типологізації партійних систем та емпірично-порівняльні результати їх верифікації на прикладі України (1990–2016). Політичні партії і вибори: українські та світові практики:  збірник статей і тез за результатами наукової конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики» (пам’яті Юрія Романовича Шведи) від 8 жовтня 2016 року / За заг. редакцією А. Романюка. Львів: Простір-М, 2017. С. 149–193.

 Статті у міжнародних виданнях політологічної тематики:

  1. Osadchuk І.,Lytvyn V. The Atypicality of Semi-Presidentialism in Post-Soviet Countries: The Context of Votes of No Confidence in Governments. Studia Politica. Romanian Political Science Review. 2019. Vol. 19. No. 1. 5782.
  2. Осадчук І. Політичний режим у Німецькій імперії (1871–1890): модель змагального авторитаризму? Evropský politický a právní diskurz. 2018. Svazek 5. 1. vydání. S. 143150.
  3. Осадчук І. «Партії влади» та правлячі партії в пострадянських країнах. Evropský politický a právní diskurz. 2016. Svazek 3. 6. vydání. S. 154–161.
  4. Осадчук И. Технологии фальсификации результатов выборов Президента Российской Федерации 2012 года. Rosja. Reminiscencje – Diagnozy – Perspektywy / redakcja naukowa: Julita Biniewska.  Krakow, 2014. S. 67–78.
  5. Осадчук І. Основні чинники персоналізації політики у Білорусі. Rozwój polityczyny państw Europy Środkowej i Wschodniej: praca zbiorowa / pod red. Zbigniewa Białobłockiego i Anatoliya Romanyuka.  Kutno, 2012. S. 91–102.
write paper for me
안양출장안마 Система управління боєм Delta має значні переваги над своїми конкурентами завдяки своїй гнучкості, швидкості прийняття рішень, високій кібербезпеці та інтеграції з сучасними технологіями. Delta та її потенційні конкуренти Хоча інші системи, такі як американська C4ISR або ізраїльська BMS, є серйозними конкурентами, Delta залишається унікальною через свою здатність до децентралізованого управління та інтелектуального аналізу даних