Аналітичні матеріали співробітників Центру політичних досліджень у ЗМІ
Публікації у газеті Поступ
12 кроків назустріч капітуляції
Щорічна Мюнхенська безпекова конференція у 2020-му розпочалася з гучного скандалу. Поки до столиці Баварії з різних куточків планети продовжували злітатися учасники конференції, на сайті форуму з’явився контроверсійний документ із химерною назвою «12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону». Зайвої дивакуватості цьому т. зв. мирному плану додав список авторів із трьох міжнародних організацій і Російської ради в міжнародних справах – некомерційної установи, створеної у роки президентства Дмітрія Мєдвєдєва, з колишнім міністром закордонних справ Росії Ігорем Івановим на чолі.
У вівторок президент Володимир Зеленський прийняв важливе кадрове рішення, до якого йшов упродовж кількох останніх місяців. Із посади глави Офісу президента був звільнений Андрій Богдан. Чутки про його відставку посилилися минулого тижня, а в п’ятницю відхід львівського юриста інсайди з Банкової вже подавали як доконаний факт. Яскравий період свого перебування на чолі президентської канцелярії Богдан завершив безславно. Так добре все починалося навесні 2019-го, а завершилося одним сухим реченням про відставку в указі президента…
Зеленський втратив, але ніхто не «знайшов»
Перший тиждень нового місяця у вітчизняній політиці традиційно розпочинається зі свіжих опитувань громадської думки. Ось і прихід лютого ознаменував собою оприлюднення результатів моніторингу симпатій громадян від центру «Соціальний моніторинг» і соціологічної групи «Рейтинг». Січень, попри велику кількість червоних дат у календарі, був багатим на політичні події – від контроверсійного новорічного звернення президента Володимира Зеленського до скандальних аудіозаписів за участі прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Ці та багато інших новин і скандалів продовжують справляти вплив на рейтинги провідних політиків і їхніх політичних сил.
Президент Володимир Зеленський може пишатися собою. Ось уже майже тиждень українці жваво обговорюють його привітання у новорічну ніч. Щоправда, глава держави та його технологи, мабуть, очікували іншого ефекту від цієї промови.
У Парижі нарешті відбулася найочікуваніша подія політичного року для України. Президент Володимир Зеленський зустрівся зі своїми колегами по «Нормандській четвірці». Саміт, на який з острахом очікували опозиція, громадськість і експерти, завершився без зрад. Хоча й особливих звитяг розхваленої дипломатії глави держави у французькій столиці теж не трапилося.
ЗЕлене світло для «плану Штайнмайєра»
Президент України Володимир Зеленський продовжує гнути свою лінію у внутрішній і зовнішній політиці. Після успішної атаки на Центральну виборчу комісію силами провладної більшості у Верховній Раді глава держави взявся за міжнародний вектор. У четвер він під час зустрічі зі своїм фінським колегою Саулі Нііністьо мимохіть анонсував обговорення лідерами «Нормандської четвірки» т. зв. формули Штайнмайєра. Таким чином, офіційний Київ відреагував на позицію Москви, озвучену тамтешнім міністром закордонних справ Сєргєєм Лавровим.
«Слуга народу» втратила ідеологію, якої не було
У неділю партія влади «Слуга народу» провела перший з’їзд після свого тріумфального походу під купол Верховної Ради. У столичному офісному центрі «Парковий» делегати партійного зібрання повинні були зробити кілька формальних речей – прийняти до своїх лав депутатів фракції, які йшли на вибори безпартійними, змінити голову партії через обрання Дмитра Разумкова спікером парламенту, а також запустити процес формування місцевих осередків найбільшої у Раді партії, аби взяти участь у виборах в об’єднаних територіальних громадах у грудні.
У четвер Верховна Рада нарешті ухвалила постанову про дату інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського. З майже десятка варіантів парламентарі обрали 20 травня. Саме найближчого понеділка шоумена та засновника «Студії Квартал 95» приведуть до присяги під парламентським куполом. Та цей тиждень у Раді став показовим виступом для команди Зеленського. Тепер «слуга народу» та його штаб, вочевидь, зрозуміли, що в парламентських стінах акторства та специфічного гумору не менше, ніж у «Вечірньому кварталі» чи «Лізі сміху».
У понеділок в рамках урочистого засідання Верховної Ради Володимир Зеленський був приведений до присяги й офіційно став шостим президентом України. Відтепер главі держави доведеться вийти з тіні телевізійного образу Василя Голобородька та перестати ховатися за спинами невичерпної команди радників і творити реальну політику. Її обриси Зеленський частково позначив у своєму виступі з парламентської трибуни під час інавгурації.
Перегони з (не)передбачуваним результатом
Чинний президент Петро Порошенко та шоумен Володимир Зеленський продовжують змагатися за перемогу на виборах глави держави. За десять днів до другого туру обоє претендентів випромінюють впевненість у власних силах і намагаються залучити голоси виборців, які не в захваті від них обох. Саме вони, а таких громадян, за даними закритих соціологічних опитувань, трохи більше 20%, можуть остаточно вплинути на результати виборів-2019.
Рівно три тижні залишилося до «дня тиші», коли з телевізорів і радіоприймачів зникнуть агітаційні ролики кандидатів у президенти, їхні бадьорі обличчя і невигадливі гасла зірвуть чи замалюють на усіх видах зовнішньої реклами, а нервова система більшості українців на короткий період отримає шанс повернутися до норми. Та поки пересічні громадяни чи то пак «маленькі українці», як люблять їх величати політики, можуть лише помріяти про спокій.
Вибори-2019: Атака клонів і вичікувальні маневри фаворитів
Президентська виборча кампанія 2019 року стартувала лише трохи більше двох тижнів тому, а вже обіцяє бути однією із найбрудніших в історії. Використання адміністративного ресурсу в стилі пізнього Кучми, засилля антиреклами та чорного піару в соціальних мережах і на телебаченні, нарешті участь великої кількості технічних кандидатів і, відверто, клонів (якщо не фактично, то за змістом) провідних претендентів на президентське крісло.
Цього тижня Сполучені Штати вкотре довели, що залишаються провідним гравцем української політики. Передусім мова, звісно ж, про політику зовнішню. Офіційний Київ волею обставин змушений слідувати за генеральною лінією Вашингтона. Та вразливість вітчизняного державного механізму зрештою призвела до того, що й на внутрішню політику України вплив усесильного американського Держдепартаменту в останні роки став неймовірно помітним.