Індекс побудований на результатах опитування майже 9000 респондентів в 22-х областях та м. Києві, які давали оцінки власним містам і селам за 22-ма показниками. Показники за результатами факторного аналізу були об’єднані в 5 складових Індексу місцевого благополуччя:

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У загальному аналізі, найкращі оцінки отримало емоційне сприйняття свого населеного пункту (0.7), а найгірші – економічні можливості (-0.9) (значення коливаються від -3 до 3). Емоційне сприйняття – єдиний індекс, де жодна область не отримала від’ємне значення. Рівень цивільної безпеки в середньому по країні оцінили на 0.3 бали, медицини і освіти на 0.2, а впорядкованості на 0.1.

За результатами кластерного аналізу респонденти були розподілені на чотири групи: «оптимісти» (24%), «помірні оптимісти» (30%), «помірні песимісти» (24%) та «песимісти» (22%). За основу розподілу бути взяті такі критерії: оцінка стану справ в Україні, області, населеному пункті; оцінка змін у власному житті; оцінка очікуваних змін у найближчому майбутньому.

Відносно більше «оптимістів» виявилося у Києві (68%), Івано-Франківській (63%), Львівській (62%), Хмельницькій (61%) та Київській (60%) областях. Тоді як найменше «оптимістів» у прифронтових Херсонській (27%) та Запорізькій (31%) областях. На цьому тлі помітно вирізняються Харківська область, де рівень оптимізму (54%) вищий, ніж у сусідній Сумській (41%); а також Дніпропетровська, де рівень оптимізму (51%) вищий, ніж у сусідніх Миколаївській (46%) та Полтавській (45%) областях.

Першість у рейтингу регіонів за Індексом місцевого благополуччя (LWBI) впевнено посідає Київ (0,9 балів за шкалою від -3 до +3). За ним слідують ряд областей, які мають загальне позитивне значення індексу: Львівська (0.4), Івано-Франківська (0.3), Харківська (0.3), Одеська (0.3), Волинська (0.3), Київська (0.2) та Хмельницька (0.2) області.

«Області-середнячки» з більш нейтральними оцінками (значення індексу коливається від +0.1 до -0.1) – це Чернівецька, Черкаська, Рівненська, Вінницька, Тернопільська, Закарпатська, Чернігівська, Дніпропетровська. Ще ряд регіонів отримали від’ємні значення індексу на рівні від -0.2 до -0.3: Житомирська, Полтавська, Кіровоградська та Сумська області. Найгірші оцінки мають Запорізька (-0.5), Миколаївська (-0.5) та Херсонська (-1.0) області.

Київ отримав перше місце за чотирма складовими Індексу, крім цивільної безпеки, за якою першість належить ряду західних областей тоді сама столиця лише в середині списку.

Також Київ – єдиний регіон, де значення Індексу економічних можливостей позитивне, тоді як у решти 22 регіонів – від’ємне.

За типом поселення люди в селах значно гірше оцінили місцеве благополуччя, ніж містяни. Винятком є лише цивільна безпека, де села випередили міста. Чим старші респонденти, тим краще вони оцінили місцеве благополуччя в своїх містах і селах, тоді як молодь давала більш скептичні оцінки. Забезпечені і «оптимісти» також дали найвищі оцінки.

Детальніший аналіз рейтингів областей за компонентами Індексу місцевого благополуччя (LWBI):

ЕМОЦІЙНЕ СПРИЙНЯТТЯ СВОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Лідерами за емоційним сприйняттям своїх регіонів стали Київ (1.8), Харківська (1.1), Одеська (1.1), Львівська (1.0), Івано-Франківська (0.9) та Волинська (0.8) області. Найгірші оцінки отримали Миколаївська (0.0), Херсонська (0.1), Сумська (0.1) та Кіровоградська (0.1) області.

При цьому, приємно було дізнатися, що мешканці Херсонської області вважають своє місто достатньо сильним (0.3) – це 15 місце з 22., так само як і мешканці Запорізької області (0.2) – це 17 місце. За унікальністю загалом Херсонська область на 4 місці (0.8), а Запорізька – на 10 місці (0.25).

РІВЕНЬ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Лідерами за оцінками рівня цивільної безпеки є ряд західних та центральних областей, а саме: Івано-Франківська (0.9), Волинська (0.8), Львівська (0.8), Тернопільська (0.7), Вінницька (0.7), Хмельницька (0.7), Чернівецька (0.6) та Черкаська (0.6). Київ посів за цим показником лише 13 місце (0.4), а найгірші оцінки отримали: Херсонська (-1.3), Запорізька (-0.8), Дніпропетровська (-0.3) та Миколаївська (-0.2) області, де оцінки рівня цивільної безпеки мають від’ємні значення.

РІВЕНЬ ОСВІТИ І МЕДИЦИНИ

Лідерами за оцінками рівня освіти та медицини є Київ (0.9), Чернівецька (0.6), Івано-Франківська (0.6), Волинська (0.5), Одеська (0.4), Львівська (0.4), Хмельницька (0.4) та Рівненська (0.4). Найгірші оцінки отримали: Херсонська (-0,9), Миколаївська (-0.4) та Запорізька (-0.3), де оцінки рівня освіти та медицини мають від’ємні значення.

ВПОРЯДКОВАНІСТЬ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Лідерами за оцінками впорядкованості населеного пункту є Київ (1.0) та Харківська (0.7) область. Відносно високі оцінки (0.4) отримали також Львівська, Одеська та Івано-Франківська області. Водночас ціла низка областей отримали від’ємні значення Індексу, найгірші з них це Херсонська (-0,9), Миколаївська (-0.5), Сумська (-0.4), Житомирська (-0.4), Запорізька (-0.3), Закарпатська (-0.3) та Полтавська (-0.2) області.

ЕКОНОМІЧНІ МОЖЛИВОСТІ

Київ – єдиний регіон, де значення Індексу економічних можливостей позитивне (0.3), тоді як у решти 22 регіонів – від’ємне. Отже, після столиці відносно кращі оцінки за рівнем економічних можливостей мають Київська (-0.5), Львівська (-0.6), Харківська (-0.7), Одеська (-0.7) та Дніпропетровська (-0.8) області. Найгірші показники мають Херсонська (-1.9), Сумська (-1.6), Миколаївська (-1.5), Кіровоградська (-1.5), Тернопільська (-1.3), Запорізька (-1.3), Чернігівська (-1.3), Полтавська (-1.2) та Житомирська (-1.2).

МЕТОДОЛОГІЯ

Аудиторія опитування: населення України віком від 18 років і старше в 22-х областях та м. Києві, які мають доступ до інтернету і користуються смартфоном (понад 80% дорослого населення). Опитування не проводилось на тимчасово окупованих територіях Херсонської і Запорізької обл., та загалом у Донецькій, Луганській обл. та АР Крим. Вибіркова сукупність: 8572 респондентів, або мінімум 350 респондентів на область (проживання респондента станом на момент опитування). Похибка на рівні області не більше 5%. Терміни проведення опитування: 22 листопада – 2 грудня 2023. Метод: Онлайн опитування (CAWI) через месенджери та соціальні мережі. Для досягнення випадкового відбору і максимального охоплення було здійснено 2,287 млн. спроб контакту, якими досягнуто 69250 респондентів, з них: