Автор – Аліна Кириллова
Війна з Росією, яка розпочалася повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року, поставила перед Україною низку нових викликів як у військовій, так і в політичній та соціально-економічній сферах. Однією з ключових фігур, що впливає на внутрішньополітичні процеси, є Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента України. З 2023 по 2024 рік його діяльність була визначена не лише підтримкою координації між різними гілками влади, але й забезпеченням міжнародної підтримки, управлінням кризовими ситуаціями, а також спробами вирішення соціально-економічних проблем, спричинених війною.
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну ефективна діяльність керівництва держави набула критично важливого значення. Від злагодженої роботи Офісу Президента, зокрема його керівника Андрія Єрмака, залежить обороноздатність країни, міжнародна підтримка та реалізація стратегічних реформ.
Питанням державного управління в кризових умовах присвячені праці таких дослідників як В. Горбулін, О. Резнікова, В. Смолянюк, Г. Ситник та інших. Однак, діяльність керівника ОП Андрія Єрмака в умовах війни ще не була комплексно досліджена в науковій літературі, що зумовлює актуальність даної роботи.
Проблема дослідження полягає у виявленні та аналізі основних напрямків, особливостей, здобутків та викликів у діяльності керівника ОП Андрія Єрмака протягом 2023-2024 років в умовах війни.
Метою роботи є комплексний аналіз діяльності керівника ОП Андрія Єрмака в період з 2023 по 2024 рік та оцінка її ефективності в умовах війни.
Об’єктом дослідження є державно-управлінські відносини в Офісі Президента України в період війни.
Предметом дослідження виступає діяльність керівника ОП Андрія Єрмака з керівництва та координації роботи Офісу Президента протягом 2023-2024 років.
Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:
- Розкрити роль і функції керівника ОП у системі державного управління в умовах війни.
- Проаналізувати основні напрямки діяльності Андрія Єрмака на посаді керівника ОП у 2023-2024 роках.
- Оцінити ефективність роботи керівника ОП з координації діяльності владних інституцій під час війни.
- Визначити здобутки та виклики в діяльності керівника ОП у досліджуваний період.
Теоретичне значення роботи полягає у розширенні наукових знань про особливості діяльності керівництва Офісу Президента України в умовах війни. Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх використання для вдосконалення роботи ОП та підвищення ефективності державного управління в кризових умовах.
У роботі використано такі методи дослідження: системний підхід, структурно-функціональний аналіз, порівняльний метод, контент-аналіз.
Структура роботи зумовлена її метою та завданнями. Інформаційно аналітичний звіт складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ОП В УМОВАХ ВІЙНИ
1.1. Роль і функції керівника ОП у системі державного управління в кризових умовах
В умовах гібридних загроз та збройних конфліктів роль інститутів державної влади, зокрема Офісу Президента, набуває особливого значення. Саме на вище керівництво держави покладається відповідальність за оперативне реагування на кризові ситуації, ухвалення доленосних рішень, мобілізацію та координацію зусиль усього державного механізму задля ефективної протидії ворогу та забезпечення національної стійкості.
У цьому контексті важливо розуміти місце та функції керівника Офісу Президента у системі державного управління в кризових умовах. Керівник ОП є ключовою сполучною ланкою між Главою держави та іншими органами влади. Він забезпечує поточну діяльність Президента, здійснює підготовку його рішень, координує роботу консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб.
В умовах війни на керівника ОП покладаються додаткові завдання, пов’язані з забезпеченням злагодженої взаємодії між структурними підрозділами ОП, міністерствами та відомствами у сфері оборони та безпеки. Керівник ОП бере участь у засіданнях Ставки Верховного Головнокомандувача, Ради національної безпеки і оборони, доносить позицію Президента на нарадах з силовим блоком.
Не менш важливою є роль керівника ОП у здійсненні стратегічних комунікацій між Україною та міжнародними партнерами. Він бере участь у переговорах з лідерами інших держав, представниками впливових міжнародних організацій, веде діалог з головами парламентських фракцій та груп, активно комунікує зі ЗМІ.
Керівник ОП також відповідальний за кадрову політику в Офісі Президента, добір професійних та патріотичних кадрів, здатних ефективно працювати в кризових умовах. Від його організаторських здібностей та лідерських якостей багато в чому залежить робота президентської вертикалі влади.
Таким чином, керівник ОП відіграє ключову роль у забезпеченні дієздатності держави під час війни. Він є правою рукою Президента, модератором владних взаємодій, драйвером прийняття важливих політичних рішень. Ефективність роботи керівника ОП безпосередньо впливає на спроможність країни давати відсіч агресору та здійснювати необхідні реформи.
1.2. Правові основи діяльності керівника ОП в умовах воєнного стану
Правовий статус та повноваження керівника Офісу Президента України визначаються низкою нормативно-правових актів. Насамперед, це Конституція України, згідно якої Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Більш детально діяльність ОП регламентується Положенням про Офіс Президента України, затвердженим Указом Президента. Згідно з цим документом, ОП є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України, основними завданнями якого є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне забезпечення здійснення Президентом визначених Конституцією повноважень.
Керівник ОП призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. На цю посаду може бути призначений громадянин України, який має вищу освіту та володіє державною мовою. Керівник Офісу Президента України може мати заступників, які за його поданням призначаються на посаду Президентом.
В умовах воєнного стану правові основи діяльності керівника ОП зазнають певних змін. Згідно із Законом України “Про правовий режим воєнного стану”, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану.
Відповідно, керівник ОП має забезпечувати реалізацію повноважень Президента як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Він бере участь у розробці стратегічних рішень військово-політичного характеру, організовує діяльність структурних підрозділів ОП в умовах війни, координує заходи з оборони, відсічі збройної агресії та звільнення тимчасово окупованих територій.
При цьому керівник ОП не підміняє собою органи військового управління та не втручається безпосередньо в управління військами. Разом з тим, він активно співпрацює з Міністерством оборони, Генеральним штабом ЗСУ, Службою безпеки України, забезпечуючи ефективну цивільно-військову взаємодію.
Важливим правовим аспектом діяльності керівника ОП під час війни є дотримання законності та прав людини. Навіть в умовах воєнного стану обмеження конституційних прав і свобод має здійснюватися виключно у випадках, передбачених Конституцією. Керівник ОП має сприяти виконанню Президентом конституційної функції гаранта прав і свобод людини та громадянина.
Отже, правове регулювання діяльності керівника ОП під час війни характеризується певними особливостями, пов’язаними з розширенням повноважень військових адміністрацій та необхідністю забезпечення ефективної взаємодії між військовою та цивільною владою. Разом з тим, навіть в екстремальних умовах діяльність керівника ОП має базуватися на принципах верховенства права, законності та пріоритетності прав людини.
1.3. Методологія дослідження діяльності керівника ОП під час війни
Для проведення комплексного аналізу діяльності керівника Офісу Президента України в умовах війни доцільно використовувати цілий спектр загальнонаукових та спеціальних методів. Це пов’язано як з міждисциплінарним характером даної проблематики, так і зі специфікою функціонування владних інститутів під час збройних конфліктів.
Серед ключових методологічних підходів, які можуть бути застосовані для дослідження діяльності керівника ОП, варто виокремити системний підхід. Він дозволяє розглядати Офіс Президента як цілісну систему, що має власну структуру, функції, зв’язки із зовнішнім середовищем. В умовах війни системні характеристики ОП зазнають певної трансформації, що безпосередньо впливає на роботу керівника цього органу.
Важливе значення має також структурно-функціональний метод, який орієнтує на виявлення елементів структури ОП (підрозділів, посадових осіб) та аналіз їх функцій у воєнний період. Це дасть змогу краще зрозуміти розподіл повноважень та особливості взаємодії між Главою держави та керівником його Офісу.
Для аналізу правових основ діяльності керівника ОП необхідно застосувати формально-юридичний метод, який передбачає дослідження чинного законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, їх тлумачення та практику застосування. Особливо важливо простежити законодавчі зміни, прийняті після введення воєнного стану.
У процесі дослідження варто також використовувати порівняльний метод, зокрема для зіставлення діяльності різних керівників ОП у подібних кризових умовах. Це може бути як порівняння в межах України, так і звернення до зарубіжного досвіду функціонування аналогічних інститутів під час війни.
Для вивчення інформаційної складової діяльності керівника ОП корисними будуть методи контент-аналізу та дискурс-аналізу. За їх допомогою можна дослідити публічні виступи, інтерв’ю, дописи керівника ОП у соціальних мережах та виявити ключові меседжі, які він намагався донести різним цільовим аудиторіям.
З метою більш повного розкриття особистісного виміру діяльності керівника ОП, доцільно звернутися також до біографічного методу. Аналіз професійного шляху, індивідуальних рис та ціннісних орієнтацій Андрія Єрмака дозволить краще зрозуміти його управлінські рішення та стиль керівництва в умовах війни.
Загалом, методологія дослідження діяльності керівника ОП під час війни має носити комплексний міждисциплінарний характер. Поєднання загальнонаукових (системний підхід, структурно-функціональний аналіз, порівняльний метод) та спеціальних методів (формально-юридичний, контент-аналіз, біографічний), а також залучення здобутків політичної науки, права, історії, соціальних комунікацій створить необхідне підґрунтя для проведення ґрунтовного та всебічного дослідження.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ОП АНДРІЯ ЄРМАКА В УМОВАХ ВІЙНИ (2023-2024)
2.1. Основні напрямки та особливості роботи Андрія Єрмака на посаді керівника ОП
Діяльність Андрія Єрмака на посаді керівника Офісу Президента України в умовах повномасштабної російської агресії у 2023-2024 роках характеризувалася низкою особливостей, зумовлених екстремальними викликами воєнного часу. На перший план вийшли завдання із забезпечення ефективної координації роботи владних структур, пошуку шляхів припинення бойових дій та встановлення справедливого миру, а також поглиблення міжнародної підтримки України.
Одним із ключових напрямків діяльності Андрія Єрмака стала реалізація Формули миру Президента Володимира Зеленського. Керівник ОП активно долучився до проведення серії тематичних конференцій, присвячених кожному з десяти пунктів цієї ініціативи. Зокрема, у жовтні 2024 року він узяв участь у конференції щодо недопущення ескалації війни та повторення агресії. За словами Єрмака, такі заходи мають на меті сформувати конкретні пропозиції до другого Саміту миру та спільний документ із принципами та рішеннями для реалізації Формули миру.
Андрій Єрмак неодноразово наголошував на необхідності оновлення архітектури світової безпеки, яка виявилася неспроможною запобігти російській агресії проти України. На його думку, нова система безпеки має базуватися на міжнародному праві та бути підкріплена власними оборонними спроможностями України. При цьому вона повинна охоплювати не лише військовий компонент, а й санкції, фінансову підтримку, інвестиції та широку співпрацю в різних сферах.
Важливим аспектом роботи керівника ОП стала координація зусиль із міжнародними партнерами України. Андрій Єрмак регулярно проводив зустрічі з послами країн G7, G20, ЄС та НАТО, під час яких обговорювалися питання військової та фінансової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Росію, перспективи євроатлантичної інтеграції нашої держави. Керівник Офісу Президента також підтримував постійні контакти з впливовими західними політиками та експертами, зокрема з колишнім Генсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном.
Окрему увагу Андрій Єрмак приділяв розвитку двосторонніх безпекових угод України з партнерами на основі Спільної декларації G7 щодо гарантій безпеки. За його інформацією, станом на жовтень 2024 року вже 32 держави приєдналися до цієї декларації, а загальний обсяг задекларованої військової допомоги Україні на 2024 рік сягнув близько 40 мільярдів доларів США. Керівник ОП послідовно відстоював позицію щодо необхідності чіткого визначення перспектив і часових рамок членства України в НАТО, а також зняття всіх застережень щодо постачання нашій державі сучасних видів озброєнь.
Значну увагу Андрій Єрмак також приділяв координації роботи силового блоку, забезпеченню потреб Збройних Сил України, вирішенню гуманітарних питань в умовах війни. Він брав участь у засіданнях Ставки Верховного Головнокомандувача, РНБО, підтримував постійний зв’язок з керівництвом Міноборони, Генштабу ЗСУ, СБУ та інших силових структур.
Разом з тим, діяльність керівника ОП не була позбавлена певних прорахунків та недоліків. Опоненти Андрія Єрмака критикували його за недостатньо рішучі дії щодо звільнення окупованих територій, зволікання з наданням Україні необхідної зброї, відсутність відчутного прогресу у притягненні Росії до відповідальності за воєнні злочини. Лунали також закиди щодо непрозорості в ухваленні кадрових рішень та розподілі фінансових потоків в Офісі Президента.
Попри це, більшість експертів схильні позитивно оцінювати роботу Андрія Єрмака в екстремальних умовах воєнного часу. Йому вдалося забезпечити ефективну комунікацію між Президентом та органами влади, консолідувати міжнародну підтримку України, зробити внесок у розробку стратегії припинення війни та побудови стійкого миру. Керівник ОП проявив себе як відданий державі управлінець, здатний працювати в кризових умовах та шукати нестандартні рішення.
2.2. Оцінка ефективності діяльності керівника ОП з координації роботи владних структур
Оцінюючи ефективність діяльності Андрія Єрмака з координації роботи владних структур в умовах війни, варто відзначити, що йому вдалося налагодити достатньо злагоджену взаємодію між Офісом Президента, Урядом, Парламентом та силовим блоком. Незважаючи на виклики воєнного часу та гостроту внутрішньополітичної боротьби, владна вертикаль продемонструвала відносну стабільність та певну функціональність.
Керівник ОП виступав модератором ключових нарад за участю Президента, Прем’єр-міністра, керівників міністерств і відомств. Він забезпечував оперативне доведення рішень Глави держави до виконавців, контролював їх реалізацію, сприяв усуненню протиріч та налагодженню співпраці між різними центрами впливу. Завдяки зусиллям Андрія Єрмака вдалося мінімізувати деструктивний вплив корупції та бюрократичної інерції на функціонування державного апарату.
Хоча Офіс Президента демонструє готовність до реформ, у суспільстві та серед політиків продовжують лунати критичні голоси, що стверджують про відсутність реальних покарань для осіб, причетних до корупції. Тому питання корупції залишається актуальним викликом для Єрмака.
Водночас, на думку низки оглядачів, Андрію Єрмаку не завжди вдавалося ефективно запобігати виникненню конфліктних ситуацій між гілками влади. Мали місце суперечки між Офісом Президента та Кабінетом Міністрів щодо розподілу повноважень, окремі депутатські фракції критикували главу держави за недостатню комунікацію з парламентом. Хоча відкритих протистоянь вдавалося уникати, в експертному середовищі висловлювалися думки щодо необхідності більш інституціоналізованих механізмів координації владних структур.
Особливої уваги заслуговує оцінка ефективності співпраці керівника ОП з силовим блоком. Андрій Єрмак задекларував пріоритетність забезпечення потреб ЗСУ та посилення обороноздатності країни. Він виступав за збільшення фінансування армії, розширення військово-технічної співпраці з партнерами, опікувався питаннями соціального захисту військовослужбовців. Разом з тим, опоненти закидали йому неузгодженість дій з Міністерством оборони та Генеральним штабом, втручання в кадрову політику в армії, лобізм інтересів окремих бізнес-груп в оборонній сфері.
Неоднозначною була й ситуація із координацією діяльності розвідувальних органів та спецслужб. З одного боку, Андрій Єрмак активно взаємодіяв із керівництвом СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки МО. Завдяки злагодженій роботі вдалося попередити низку терористичних атак та диверсій, викрити агентурні мережі противника. З іншого боку, мали місце міжвідомчі суперечності та дублювання функцій, а гучні справи щодо держзради та колаборації завершувалися без відчутних правових наслідків.
Загалом, попри окремі прорахунки, діяльність Андрія Єрмака з координації роботи владних структур в умовах війни можна оцінити як достатньо ефективну. Йому вдалося втримати ситуацію під контролем, забезпечити реалізацію ключових рішень Президента, мінімізувати ризики дестабілізації держави. Звичайно, багато в чому стійкість влади пояснювалася високим рівнем суспільної консолідації перед зовнішньою загрозою. Разом з тим, керівник ОП зробив вагомий внесок у збереження керованості країни в найскладніший період її новітньої історії.
2.3. Здобутки та виклики в діяльності керівника ОП у 2023-2024 роках
Аналізуючи діяльність Андрія Єрмака на посаді керівника Офісу Президента України протягом 2023-2024 років, можна виокремити низку здобутків та викликів, які визначали його роботу в цей непростий період.
Серед ключових досягнень керівника ОП варто відзначити успішну реалізацію безпекових та зовнішньополітичних ініціатив Президента Володимира Зеленського. Зокрема, Андрій Єрмак доклав значних зусиль для просування ідеї Глобальної Формули миру та Саміту миру з метою припинення російської агресії на прийнятних для України умовах. Завдяки його організаторським здібностям вдалося провести серію тематичних міжнародних конференцій, залучити до діалогу десятки держав та міжнародних організацій, напрацювати спільний документ з принципами мирного врегулювання.
Ці заходи мали на меті не лише розробку конкретного плану дій щодо відновлення територіальної цілісності України, але й формування широкої міжнародної коаліції підтримки. Єрмак зумів ефективно використати дипломатичні канали для донесення української позиції до ключових світових лідерів, що сприяло зміцненню міжнародної підтримки України та ізоляції Росії на глобальній арені.
Особливо важливим досягненням стало залучення до обговорення Формули миру країн Глобального Півдня, які раніше займали нейтральну або навіть проросійську позицію. Завдяки інтенсивній роботі команди ОП вдалося провести серію двосторонніх та багатосторонніх консультацій з представниками Індії, Бразилії, Південної Африки та інших впливових держав, що розширило коло підтримки української ініціативи.
Ще одним вагомим здобутком стало зміцнення відносин України зі стратегічними партнерами та поглиблення міжнародної коаліції на підтримку нашої держави. Керівник ОП виступав ініціатором підписання двосторонніх безпекових угод з низкою країн на основі Спільної декларації G7 щодо гарантій безпеки. Він також послідовно відстоював необхідність якнайшвидшого надання Україні статусу кандидата в члени ЄС та отримання чітких перспектив членства в НАТО. Позитивну роль відіграла взаємодія Андрія Єрмака з високопосадовцями США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Канади та інших впливових гравців.
У контексті євроінтеграційних прагнень України, Єрмаку вдалося налагодити ефективну комунікацію з європейськими інституціями та забезпечити прогрес у виконанні Україною необхідних реформ. Завдяки його зусиллям було активізовано роботу над адаптацією українського законодавства до норм ЄС, що сприяло позитивній оцінці прогресу України з боку Європейської Комісії.
Важливим аспектом діяльності керівника ОП стала координація зусиль з отримання міжнародної фінансової допомоги для України. Єрмак брав активну участь у переговорах з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема МВФ та Світовим банком, щодо надання Україні фінансової підтримки для подолання економічних наслідків війни та відбудови країни. Завдяки його дипломатичним зусиллям вдалося забезпечити стабільне надходження фінансової допомоги, що допомогло утримати макроекономічну стабільність в умовах війни.
Одним із ключових досягнень Єрмака стала ефективна координація роботи державних органів. В умовах постійних загроз та необхідності швидкого реагування на зміни ситуації, Офіс Президента під його керівництвом демонстрував здатність об’єднувати зусилля різних гілок влади для досягнення спільних цілей. Це виявилося особливо важливим для забезпечення оборони країни, надання гуманітарної допомоги та підтримки економіки.
Значний внесок Єрмака полягає у зміцненні міжнародної підтримки України. Активна дипломатична діяльність, спрямована на залучення міжнародної допомоги та посилення санкцій проти агресора, стала одним із пріоритетів. Це дозволило не лише забезпечити обороноздатність країни, а й сприяти ізоляції Росії на міжнародній арені.
На внутрішньополітичному фронті керівнику ОП вдалося забезпечити відносну стабільність влади та не допустити відкритих протистоянь між різними групами впливу. Незважаючи на об’єктивні труднощі воєнного часу та спроби дестабілізації ситуації з боку противника, конфігурація владних еліт зазнала мінімальних потрясінь. При цьому Андрію Єрмаку вдавалося зберігати монолітність президентської команди та утримувати баланс між різними центрами впливу.
Єрмак приділяв значну увагу координації роботи різних гілок влади в умовах воєнного стану. Він сприяв налагодженню ефективної взаємодії між Офісом Президента, Кабінетом Міністрів та Верховною Радою, що дозволило оперативно приймати важливі рішення та реалізовувати необхідні реформи. Зокрема, під його керівництвом було забезпечено прийняття низки законів, спрямованих на посилення обороноздатності країни, підтримку економіки та соціальний захист населення в умовах війни.
Попри великі виклики, діяльність Єрмака в цій сфері не завжди отримує однозначні відгуки. З одного боку, уряд і Офіс Президента ініціюють важливі програми для підтримки населення та бізнесу, зокрема соціальні виплати для постраждалих від війни та реформи в економічному секторі. З іншого боку, відчувається недостатність швидких економічних перетворень, що частково може бути зумовлено кризовими умовами. Це спричиняє критику з боку суспільства та опозиції, яка вказує на відсутність системних реформ та стратегій для довгострокового відновлення економіки.
Важливим досягненням стала розробка та початок реалізації програми відновлення звільнених територій. Єрмак координував роботу міжвідомчої групи, яка займалася плануванням та впровадженням проектів з відбудови інфраструктури, відновлення житлового фонду та створення робочих місць на деокупованих територіях. Це дозволило продемонструвати ефективність української влади та підвищити довіру населення на звільнених територіях.
Керівник ОП також приділяв значну увагу питанням гуманітарної політики та інформаційної безпеки. Під його керівництвом було розроблено та впроваджено низку ініціатив, спрямованих на підтримку української культури, освіти та науки в умовах війни. Зокрема, було запущено програми підтримки українських митців, науковців та освітян, які постраждали від російської агресії.
У сфері інформаційної безпеки Єрмак сприяв посиленню координації між різними державними органами та громадськими організаціями у протидії російській пропаганді та дезінформації. Було створено ефективні механізми моніторингу та реагування на інформаційні загрози, що дозволило підвищити стійкість українського суспільства до ворожих інформаційних впливів.
Разом з тим, керівник ОП зіткнувся з низкою серйозних викликів, які не завжди вдавалося ефективно подолати. Серед ключових проблем – незадовільні темпи звільнення окупованих територій, що викликало розчарування у частини суспільства. Попри мобілізаційні зусилля влади та допомогу партнерів, лінія фронту залишалася відносно стабільною, а спроби контрнаступальних дій не приносили очікуваних результатів.
Ця ситуація створювала значний тиск на керівництво держави та особисто на Андрія Єрмака. Йому доводилося балансувати між необхідністю підтримувати бойовий дух суспільства та реалістичною оцінкою ситуації на фронті. Критики звинувачували ОП у недостатній ефективності координації дій різних силових структур та неоптимальному використанні наявних ресурсів.
Іншим викликом стали корупційні скандали в оборонній сфері та наближених до влади бізнес-колах. Попри гучні викриття та заяви про боротьбу з корупцією, резонансні справи не завершувалися відчутними покараннями винних. Це негативно позначилося на довірі суспільства до влади та особисто Президента, ставило під сумнів ефективність його найближчого оточення.
Єрмаку доводилося докладати значних зусиль для мінімізації репутаційних втрат від корупційних скандалів. Він ініціював низку антикорупційних заходів, зокрема посилення контролю за державними закупівлями та впровадження більш прозорих механізмів призначення на ключові державні посади. Однак ці кроки не завжди сприймалися суспільством як достатні та ефективні.
Ще одним викликом стала необхідність забезпечення єдності суспільства в умовах тривалої війни та економічних труднощів. Єрмаку доводилося балансувати між різними групами інтересів, намагаючись зберегти соціальну стабільність та не допустити зростання протестних настроїв. Це вимагало постійного діалогу з різними політичними силами, громадськими організаціями та бізнес-спільнотою.
Важливим аспектом діяльності керівника ОП стала робота над подоланням економічних наслідків війни. Єрмак координував зусилля уряду та міжнародних партнерів щодо розробки програм економічного відновлення України. Однак, попри певні успіхи у залученні міжнародної допомоги та стабілізації макроекономічної ситуації, економічні показники залишалися далекими від довоєнного рівня, що викликало невдоволення у частини суспільства.
У зовнішньополітичній сфері, незважаючи на значні успіхи у зміцненні міжнародної підтримки України, Єрмаку доводилося стикатися з проявами “втоми від України” серед деяких західних партнерів. Це вимагало постійних дипломатичних зусиль для підтримки інтересу до української проблематики та забезпечення подальшої військової та фінансової допомоги.
Постійна агресія з боку Росії на тлі війни вимагає надзвичайної концентрації сил і засобів для забезпечення стабільності на політичному та військовому фронтах. Єрмак, будучи ключовим учасником переговорних процесів та дипломатичних зусиль України, активно працює на міжнародній арені. Він докладає зусиль для консолідації підтримки України з боку західних партнерів, зокрема у питаннях військової допомоги та санкцій проти Росії.
Його роль як дипломатичного радника та переговорника є критично важливою. Єрмаку вдається підтримувати інтерес до України на міжнародному рівні, що є позитивним аспектом його діяльності. Проте, через складність конфлікту та його тривалість, досягнення швидких і відчутних результатів у цій сфері залишається складним завданням.
Особливо складним викликом стала необхідність підтримувати баланс у відносинах з ключовими міжнародними партнерами, зокрема США та ЄС, в умовах внутрішньополітичних змін у цих країнах. Єрмаку доводилося адаптувати українську дипломатичну стратегію до змін у політичному ландшафті країн-партнерів, зберігаючи при цьому послідовність у відстоюванні українських інтересів.
Не менш важливим викликом стала необхідність протидії російським спробам дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Україні. Єрмак координував роботу спецслужб та правоохоронних органів з виявлення та нейтралізації агентурних мереж противника, запобігання терористичним актам та протидії інформаційним операціям ворога.
Підсумовуючи, можна сказати, що діяльність Андрія Єрмака на посаді керівника Офісу Президента України у 2023-2024 роках характеризувалася як значними досягненнями, так і серйозними викликами. Його здатність балансувати між різними групами інтересів, координувати роботу різних гілок влади та ефективно взаємодіяти з міжнародними партнерами дозволила забезпечити відносну стабільність державного управління в надзвичайно складних умовах.
Водночас, нерозв’язаність ключових проблем, пов’язаних з війною, корупцією та економічними труднощами, створювала постійний тиск на керівництво держави та особисто на Андрія Єрмака. Його здатність адаптуватися до нових викликів та знаходити компромісні рішення у складних ситуаціях стала ключовим фактором у збереженні керованості державним апаратом та підтриманні курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію України.
Перспективи подальшої діяльності Андрія Єрмака на посаді керівника ОП значною мірою залежатимуть від його здатності ефективно відповідати на нові виклики, зберігаючи при цьому довіру Президента та підтримку ключових політичних гравців. Важливим фактором успіху залишатиметься його вміння балансувати між різними групами інтересів, забезпечуючи при цьому послідовність у реалізації стратегічного курсу держави.
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи результати дослідження діяльності керівника ОП Андрія Єрмака в умовах війни протягом 2023-2024 років, можна зробити наступні висновки.
По-перше, в умовах повномасштабної агресії Росії проти України роль керівника Офісу Президента суттєво зросла. На Андрія Єрмака було покладено завдання забезпечення скоординованої роботи усіх гілок та органів влади задля ефективної протидії ворогу та реалізації ключових реформ.
По-друге, аналіз діяльності Андрія Єрмака на посаді керівника ОП у 2023-2024 роках засвідчив, що основними напрямками його роботи були:
- координація зусиль влади у сфері оборони та безпеки;
- забезпечення ефективних комунікацій між Президентом, Урядом та Парламентом;
- діяльність з поглиблення міжнародної підтримки України;
- сприяння відбудові та реформуванню країни.
По-третє, незважаючи на виклики воєнного часу, керівнику ОП вдалося забезпечити злагоджену роботу владних структур, уникнути дестабілізації політичної ситуації та зміцнити обороноздатність держави. Було досягнуто прогресу у наданні Україні необхідної зброї від партнерів, збільшенні санкційного тиску на РФ, початку процесу євроінтеграції України.
Разом з тим, діяльність керівника ОП не була позбавлена певних прорахунків та недоліків, зокрема в кадровій політиці, комунікації реформ, боротьбі з корупцією. Серед основних викликів, які постали перед Андрієм Єрмаком у досліджувані роки, були складнощі військового характеру, проблеми в енергетичній сфері, спротив олігархів, необхідність відновлення економіки.
Попри це, в цілому діяльність керівника ОП Андрія Єрмака протягом 2023-2024 років можна оцінити як достатньо ефективну. Йому вдалося забезпечити функціонування інститутів влади в екстремальних умовах, зміцнити міжнародні позиції України та закласти основи для повоєнної відбудови держави.
Перспективи подальших досліджень полягають у детальнішому вивченні окремих аспектів роботи керівника ОП у цей період, виробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності владних структур в умовах війни та посткризової трансформації країни.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Спільний документ щодо реалізації Формули миру буде підготовлено до наступного саміту у Швейцарії – Президент України [Електронний ресурс] // Офіційне інтернет-представництво Президента України. – Режим доступу: https://www.president.gov.ua/news/spilnij-dokument-shodo-realizaciyi-formuli-miru-bude-pidgoto-93845
- Четверта тематична конференція у продовження Саміту «Мир для України» відбулася в Умані [Електронний ресурс] // Офіційне інтернет-представництво Президента України. – Режим доступу: https://www.president.gov.ua/news/chetverta-tematichna-konferenciya-u-prodovzhennya-samitu-mir-93833
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
- https://forbes.ua/profile/andriy-ermak-675
- https://www.chesno.org/politician/211237/
- https://hromadske.ua/polityka/226696-yermak-koruptsiia-ye-vsiudy-dekhto-navmysno-masshtabuye-problemu