Автор – Зоряна Пашинська

Для початку варто зазначити те, що небагато періодів в історії України були такими складними і трансформаційними, як 2023-2024 роки. Цей період продовжується по сьогоднішній день. У міру того як Україна продовжує свою боротьбу з російською агресією, роль дипломатії ставала дедалі важливішою у визначенні майбутнього країни та її місця на світовій арені. В світлі цих дипломатичних зусиль перебував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, і його діяльність в цей критичний період заслуговує на детальне вивчення та аналіз. Тому вбачаю за необхідне проаналізувати його діяльність з огляду на основні події та заяви, які висвітлюють його бачення та стратегію у 2023-2024 роках до його відставки 5 вересня 2024 року.

Мета цієї роботи – дати всебічний огляд діяльності, ініціатив і здобутків Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України в умовах безпрецедентних труднощів. Розглядаючи численні аспекти його роботи, від забезпечення військової підтримки до просування європейської орієнтації України, необхідно зрозуміти вплив його керівництва на зовнішню політику та міжнародний авторитет України.

Забезпечення військової підтримки. Одним із головних пріоритетів діяльності Дмитра Кулеби у 2023-2024 роках було забезпечення стабільного припливу військової допомоги Україні. Його зусилля в цьому напрямі були багатогранними та наполегливими: на початку 2023 року Кулеба розпочав інтенсивну дипломатичну кампанію із забезпечення України сучасними бойовими літаками. Ця ініціатива включала в себе численні двосторонні зустрічі, публічні звернення та підводні переговори. Як зазначає УНІАН станом на 23.02.2023 року: «Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна не буде використовувати західні винищувачі для атак на російські об’єкти. У коментарях британському телеканалу Sky News міністр закордонних справ заявив, що літаки потрібні Україні, щоб закінчити війну і витіснити російські війська зі східного кордону України. «Ми застосовуємо зброю, яку отримуємо від партнерів, для завдання ударів по Росії на окупованих територіях України», – підкреслив Кулеба. Водночас у нього запитали, чи може він гарантувати, що Україна не використовуватиме літаки та інші види зброї дальнього радіусу дії для бомбардування території Росії. «Ми можемо гарантувати, що ми будемо застосовувати західну зброю для звільнення українських територій», – зазначив голова МЗС» [1].

Його наполегливі зусилля принесли плоди в липні 2024 року, коли коаліція країн, включно зі США, Нідерландами та Данією, зобов’язалася надати Україні винищувачі F-16.  Як зазначається в статті від 10.07.2024 року Радіо Свободи ««Зараз триває процес передачі F-16, і Україна розпочне літати на F-16 вже цього літа. Наразі ми не можемо надати додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки», – сказано в заяві президента США Джо Байдена, прем’єр-міністра Нідерландів Діка Схофа та голови уряду Данії Метте Фредеріксен» [2]. Кулеба зіграв вирішальну роль в управлінні складною політичною ситуацією і вирішенні проблем ескалації.

На моє переконання, саме багатогранний підхід Дмитра Кулеби, що поєднував публічні виступи, двосторонні переговори, продемонстрував його здатність орієнтуватися у складній міжнародній динаміці. Стратегічна комунікація Кулеби, характерною рисою якої стали запевнення західних партнерів у тому, що військова допомога використовуватиметься лише в межах кордонів України, зіграла ключову роль у зміцненні довіри та подоланні вагань з приводу можливої ескалації. Як уже зазначилося, у липні 2024 року США, Нідерланди та Данія надали винищувачі F-16. Зобов’язання надати їх підкреслює ефективність наполегливої дипломатії Кулеби, яка принесла відчутні результати у зміцненні обороноздатності України.

Також після руйнівних ракетних атак на українські міста наприкінці 2022 року Кулеба активізував зусилля з отримання сучасних систем протиповітряної оборони. У січні 2023 року на онлайн-брифінгу Дмитро Кулеба зазначив таке: «Перша група потреб стосується всіх без винятку засобів ППО та ПРО, зокрема, і боєприпасів до них. Україні потрібно якомога більше високотехнологічних систем ППО, і тому ми проводимо переговори не лише про нові батареї Patriot, а й про постачання нових систем NASAMS, Iris-T, Crotale. Ми вдячні США, Німеччині, Норвегії, Франції за вже ухвалені рішення. Працюємо над прискоренням таких рішень або від них, або від інших країн» [3]. У результаті його дипломатичної роботи різні західні союзники надали такі системи, як Patriot, NASAMS і IRIS-T. У лютому 2024 року Кулеба успішно провів переговори з Німеччиною про надання додаткових систем IRIS-T, що значно посилило можливості ППО України. Уже у вересні 2024 року Німеччина оголосила про передання цих систем.

Варто зазначити і те, що під час свого перебування на посаді міністра закордонних справ, Дмитро Кулеба послідовно виступав за надання Україні зброї дальнього радіусу дії. У вересні 2023 року Дмитро Кулеба зазначав, що «рішення щодо можливого постачання ракет ATACMS Україні з боку США теж ще відкрите. В останній розмові з держсекретарем ми це обговорювали, він підтвердив, що вони здійснюють аналіз деяких моментів, пов’язаних із застосуванням, кількістю, щоб ухвалити остаточне рішення. Але нагадаю, що Велика Британія і Франція надали нам далекобійні ракети, тому буде більш ніж природно, якщо Німеччина і США приєднаються до цієї коаліції» [4]. Його зусилля сприяли ухваленню США рішення про постачання ракет ATACMS у березні-квітні 2024 року, що призвело до суттєвої зміни у військовій підтримці Заходу. Твердження Кулеби про те, що така зброя матиме вирішальне значення для руйнування Україною російських ліній постачання і командних пунктів, знайшло відгук у багатьох міжнародних партнерів.

Також визнаючи важливість захисту морських інтересів України, Дмитро Кулеба працював над зміцненням військово-морського потенціалу України, відігравши ключову роль у переговорах, які призвели до того, що у грудні 2023 року Велика Британія взяла на себе зобов’язання надати Україні два протимінні кораблі, які необхідні для захисту чорноморського узбережжя України. Таким чином, на моє переконання, зусилля Кулеби зі зміцнення військово-морського потенціалу України, включно з отриманням мінних тральщиків з Великої Британії, підкреслюють багатогранність його дипломатичної діяльності. Ця ініціатива демонструє його стратегічну далекоглядність у задоволенні різноманітних безпекових потреб України, що виходять за рамки сухопутної війни та морської оборони. Успішні переговори з Великою Британією про ці ключові активи не тільки підвищать спроможність України захищати своє чорноморське узбережжя, а й поглиблять оборонне партнерство України з НАТО, продемонструвавши спроможність Дмитра Кулеби використовувати дипломатичні відносини для надання конкретної військової підтримки.

Європейська інтеграція. На моє переконання, досягнення Дмитра Кулеби в просуванні європейської інтеграції України, мабуть, одні з найпомітніших. Важливими є його зусилля щодо вступу України до ЄС. Після того як Україна стала країною-кандидатом на вступ до ЄС 2022 року, він зосередився на виконанні рекомендації Європейської комісії про початок переговорів про вступ. У листопаді 2023 року на міністерській конференції «Ширший, сильніший Союз – підготовка ЄС до розширення та країн-кандидатів до вступу» Дмитро Кулеба зазначив: «Вступ України до Євросоюзу означатиме зміцнення безпеки Європи, а не її послаблення. Україна стане доданою вартістю, а не тягарем для ЄС. Агресія Росії проти України показала, що ЄС може бути сильним і діяти рішуче, однак реформування ЄС не має демотивувати нові країни-члени чи відтерміновувати їх вступ» [5]. Він тісно координував роботу з різними українськими міністерствами, щоб забезпечити прогрес у боротьбі з корупцією, судовій реформі та впровадженні стандартів ЄС у різних галузях.

Зокрама, дипломатичні зусилля Дмитра Кулеби увінчалися історичним рішенням ЄС розпочати офіційні переговори про вступ України до ЄС у 14 грудня 2023 року, а 25 червня 2024 офіційно оголосили про початок переговорів. Це досягнення потребувало інтенсивного лобіювання, зокрема з урахуванням побоювань з боку таких країн, як Угорщина і Словаччина. Стратегія Кулеби в цьому плані включала в себе поєднання публічної дипломатії, що підкреслює прогрес України в проведенні реформ, і приватних запевнень на адресу скептично налаштованих країн-членів ЄС.

Крім формального процесу вступу, Дмитро Кулеба у 2023-2024 роках працював над поглибленням інтеграції України в різні програми та ініціативи ЄС. Успішно проведені переговори про внесення України до програми ЄС «Цифрова Європа», розвиваючи цифрову економіку України та доводячи її до стандартів ЄС. Участь країн у Програмі передбачає сплату внесків. Але ЄС надав знижку 95% на фінансові внески протягом 2023-2027 років.  Кулеба  узяв на себе зобов’язання наблизити її до стандартів ЄС.

Також незважаючи на воєнний стан в країні, міністр закордонних справ продовжував домагатися більшої свободи пересування для українських громадян. Його виступи змусили кілька країн ЄС пом’якшити вимоги до видачі віз для українців, а на початку 2024 року активізувалися дискусії про можливість лібералізації Шенгенської угоди. Варто зазначити, що у квітні 2024 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що зовнішньополітичне відомство готує стратегію, яка стосуватиметься українців за кордоном. У даному контексті заступниця міністра закордонних справ Ірина Боровець зазначила: «Ця стратегія не лише про повернення. Це стратегія взаємодії із українською всесвітньою спільнотою. Якраз оця українська всесвітня спільнота — це той взагалі новий погляд на українців за кордоном, який ми намагаємося у цій стратегії пояснити. Чому так? Тому що війна з її катастрофічними наслідками і вимушеним переселенням мільйонів українців за кордон, змусила нас замислитися, а хто ж ці українці за кордоном?» [6].

На мою думку, саме дипломатичні здібності Дмитра Кулеби прискорили процес переговорів щодо вступу України до ЄС, що завершився історичним рішенням про початок офіційних переговорів у грудні 2023 року. Його здатність орієнтуватися в складній політичній ситуації, враховувати побоювання скептично налаштованих країн-членів ЄС і зберігати динаміку, незважаючи на триваючий конфлікт, демонструє видатні дипломатичні навички та стратегічне мислення. Багатогранний підхід міністра закордонних справ до європейської інтеграції, що включає не лише формальний процес вступу, а й секторальні інтеграційні ініціативи, демонструє всебічне розуміння складнощів ЄС і прагматичний підхід до приведення України до стандартів ЄС у різних галузях.

Зусилля Кулеби щодо підвищення мобільності українських громадян у воєнний час відображають далекоглядний підхід, який дозволяє збалансувати негайне врегулювання кризи з довгостроковими стратегічними цілями. Його зусилля з розроблення стратегії активнішої взаємодії зі світовою українською спільнотою ще більше підкреслюють його розуміння потенційної ролі діаспори в європейській інтеграції та післявоєнному відновленні України. Попри складну ситуацію воєнного стану, успіх України в просуванні її прагнення до членства в ЄС в деякій міріє результатом ефективної комунікаційної стратегії Дмитра Кулеби, що поєднує суспільну підтримку українських реформ із приватними гарантіями з боку країн-членів ЄС. Такий збалансований підхід мав вирішальне значення для збереження міжнародної підтримки та імпульсу європейського шляху України.

Глобальна дипломатія. З огляду на діяльність Дмитра Кулеби, його дипломатичні зусилля вийшли далеко за межі Європи і були спрямовані на створення глобальної коаліції на користь України. Зокрема, визнаючи необхідність протидії російському впливу в Африці, Дмитро Кулеба наприкінці 2023 року запустив комплексну стратегію взаємодії з африканськими країнами. Вона включала в себе серію візитів до ключових африканських країн. Зокрема, 6 листопада 2023 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив офіційний візит до Південно-Африканської Республіки. Це був перший візит українського міністра закордонних справ до ПАР з 1998 року.

Під час цих візитів Кулеба наголошував на ролі України як надійного партнера в забезпеченні продовольчої безпеки і прагнув розвіяти дезінформацію про росію. Зокрема, Дмитро Кулеба зазначав: «Не має бути жодних перерв у відносинах між країнами, як і між людьми, тому що країни за своєю суттю дуже подібні на людей: у них є свої упередження, принципи, свої страхи, амбіції і прорахунки своїх амбіцій. Але перший урок, який слід винести, полягає в тому, що будь-яка перерва в дипломатії значно підвищує ціну повернення до неї» [7]. У результаті його зусиль кілька африканських країн виявили прихильне ставлення до України під час голосування в ООН.

У своїй діяльності Дмитро Кулеба також зосередився на зміцненні відносин з азіатськими партнерами. Зокрема, у липні 2024 року він відвідав країни Південно-Східної Азії, щоб просунути «азіатську стратегію» України. Мета ініціативи – диверсифікувати економічні партнерства України і заручитися підтримкою українського суверенітету в регіоні, де деякі країни нейтрально ставляться до російської агресії. Міністр закордонних справ провів зустріч з представником Гонконгу Джоном Лі. Вони обговорили створення нових можливостей для торгівлі та інвестицій між Україною та Гонконгом для відновлення України.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба також звернувся до виконавчої влади Гонконгу з проханням вжити заходів щодо недопущення використання росією та російськими компаніями Гонконгу для обходу обмежувальних заходів, запроваджених у відповідь на російську агресію проти України. Міністр закордонних справ України підкреслив, що ці обмежувальні заходи необхідні для послаблення здатності росії вести війну в Україні та вбивати людей. Він також підкреслив, що махінації держави-агресора не повинні підірвати репутацію Гонконгу як високорозвиненої ліберальної економіки, заснованої на непохитній повазі до верховенства права.

Визнаючи важливість Латинської Америки в глобальних справах, Кулеба ініціював низку контактів на високому рівні з країнами Латинської Америки. У даному контексті у травні 2023 року Кулеба зазначив: «Латинська Америка є одним з найбільш перспективних регіонів Глобального Півдня. Країни Латинської Америки дуже близькі до Заходу з точки зору політичних, культурних, релігійних та підприємницьких традицій. Більшість з них є стійкими демократичними державами, які розділяють цінності народовладдя, поважають міжнародне право та світовий порядок, заснований на правилах. Крім того, це одна з найбільш стабільних, мирних та безпечних частин світу. І не забуваймо, що це 33 потенційні голоси в ООН на підтримку українських резолюцій. Завдяки системній роботі, 11-14 латиноамериканських країн стабільно підтримують ініціативи України в ООН, проти голосують лише 2 держави. Більшість країн регіону займають нейтральну позицію, але громадськість переважно симпатизує Україні. А значить, нам є з ким працювати» [8].

У листопаді 2023 року він зустрівся із міністром закордонних справ Бразилії Мауро Віейрою, заручившись зобов’язаннями щодо розширення економічної співпраці та підтримки територіальної цілісності України. Також Дмитро Кулеба працював над тим, щоб підтримувати тонкий баланс на Близькому Сході. Він брав участь у обережній дипломатії з такими країнами, як Туреччина та Ізраїль, ключовими посередниками в різних аспектах конфлікту. У серпні 2023 року зусилля Кулеби призвели до значного прориву, коли Саудівська Аравія погодилася провести мирний саміт щодо України, зібравши різноманітну групу країн для обговорення шляхів вирішення проблеми. У даному контексті ним було зазначено таке: «Ми повністю задоволені динамікою цього процесу. Я вважаю, що зустріч у Джидді стала проривом, оскільки вперше ми зібрали разом країни, які представляють увесь світ, а не лише Європу та Північну Америку» [9].

На моє переконання, очевидно, що Україна дотримується глобальної дипломатичної стратегії, яка виходить далеко за межі Європи. Будучи міністром закордонних справ України, Дмитро Кулеба особливо активно взаємодіє з регіонами, де традиційно сильний вплив держави-агресора, такими як Африка, Азія та Латинська Америка. Його підхід до Африки демонструє чітке розуміння необхідності протистояти російському впливу і водночас утвердити Україну як надійного партнера, особливо у сфері продовольчої безпеки. Його історичний візит до Південної Африки в листопаді 2023 року став першим з 1998 року візитом українського міністра закордонних справ, що підкреслює підвищену увагу до африканських відносин.

Дипломатична філософія Кулеби, яка наголошує на важливості підтримання постійної дипломатичної взаємодії, принесла відчутні результати, такі як посилення підтримки України з боку Африки під час голосування в ООН. В Азії зусилля Кулеби спрямовані на побудову економічних партнерств і боротьбу з ухиленням від санкцій, як видно з його дискусій з лідерами Гонконгу в липні 2024 року. Його прагматичний підхід дає змогу збалансувати економічні можливості та проблеми безпеки, зокрема, розв’язати проблему використання азійських фінансових центрів для обходу санкцій проти Росії.

Його робота в Латинській Америці демонструє глибоке розуміння стратегічної важливості регіону як з точки зору виборчих прав, так і загальних демократичних цінностей в ООН. Дипломатичні зусилля на Близькому Сході, що увінчалися мирним самітом у Саудівській Аравії в серпні 2023 року, демонструють здатність Кулеби орієнтуватися в складній регіональній динаміці, водночас забезпечуючи ширшу міжнародну підтримку позиції України. Саміт особливо підкреслив успіх України в розширенні діалогу не тільки зі своїми традиційними західними союзниками, а й з більш різноманітним колом країн. Такий комплексний підхід дозволив Україні створити більш різноманітну коаліцію міжнародної підтримки у вирішальний момент.

Мирні ініціативи та вирішення конфліктів. Упродовж свого перебування на посаді, Дмитро Кулеба був в авангарді зусиль України для досягнення справедливого та тривалого миру. Він був провідним міжнародним захисником «Формули миру» президента Зеленського, що складається з 10 пунктів. Він представляв і розвивав цей план на численних міжнародних форумах, включно з Генеральною Асамблеєю ООН, зустрічами G20 і різними регіональними самітами. Зокрема під час виступу на дебатах ГА ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України Дмитро Кулеба зазначив: «Росія не може ігнорувати голос світової спільноти, якщо ми всі займемо принципову позицію і будемо діяти разом. Формула миру, запропонована Президентом Володимиром Зеленським, є саме такою можливістю» [10].

Його зусилля допомогли домогтися активної міжнародної підтримки мирного бачення України, і станом на серпень 2024 року формулу миру схвалили понад 80 країн, станом на жовтень 2024 року – понад 100. Кулеба привертав увагу до долі викрадених українських дітей, цивільних заручників і тисяч військовополонених, міжнародний моніторинг яких росія не визнає. Міністр закликав міжнародну спільноту сприяти звільненню та обміну українських військовополонених. Міністр також наголосив на порушеннях прав людини на окупованих територіях, включаючи політичні переслідування, свавільні затримання, катування та сексуальне насильство.

Кулеба також відіграв важливу роль в організації низки міжнародних самітів миру, на яких обговорювалася реалізація української формули миру. Серед них – Глобальний саміт миру, який пройшов у Швейцарії 18 червня 2024 року і зібрав представників більш ніж 100 країн. Роль Кулеби в укладанні порядку денного саміту та досягненні консенсусу серед учасників отримала позитивні оцінки. 29 червня 2024 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у панельній дискусії на Дубровницькому форумі в Хорватії, присвяченій можливим наслідкам агресії проти суверенних держав і необхідності завершення війни справедливим і міцним миром, який принесе порозуміння всім країнам світу. Він наголосив, що війна має бути завершена справедливим і міцним миром, який принесе розуміння всім країнам світу.

За його словами, йдеться не лише про відновлення кордонів чи притягнення агресора до відповідальності, а й про створення такої реальності, в якій нова агресія стане неможливою. У цьому контексті міністр закордонних справ Дмитро Кулева наголосив на важливій ролі Саміту миру та підкреслив, що продовжуватиме взаємодіяти з країнами світу для пошуку рішень, що дадуть змогу відновити справедливий мир. Міністр закордонних справ наголосив, що шлях до справедливого та міцного миру буде нелегким, але альтернативи немає. Тобто, світ має стерти кордони, намальовані іншими країнами, і забезпечити повагу до принципів, що дають змогу всім жити і процвітати.

На моє переконання, дана подія є прикладом постійних зусиль Дмитра Кулеби з просування свого бачення справедливого та міцного миру для України на міжнародній арені. Участь у панельній дискусії демонструє участь Дмитра Кулеби в різних міжнародних майданчиках для захисту інтересів України. Акцент на необхідності миру, який має принести порозуміння в усі країни світу, узгоджується з його послідовним просуванням «Формули миру» президента Зеленського. Його заяви про створення реальності, в якій нова агресія стане неможливою, віддзеркалюють ширшу стратегічну мету України – не лише припинити поточні конфлікти, а й запобігти майбутнім.

Згадка про мирний саміт підкреслює зусилля Кулеби, спрямовані на те, щоб заручитися міжнародною підтримкою мирної ініціативи України. Крім того, його готовність продовжувати працювати з рештою світу, щоб знайти рішення для відновлення справедливого миру, демонструє його наполегливі дипломатичні зусилля. Визнання Кулебою того, що шлях до справедливого і міцного миру буде нелегким, але альтернативи йому немає, демонструє його прагматичну, але рішучу дипломатичну позицію перед обличчям постійних викликів. Таким чином, цей захід являє собою важливий аспект дипломатичної стратегії Дмитра Кулеби: міжнародна взаємодія, просування свого бачення миру в Україні та наполегливий захист міжнародного порядку, заснованого на правилах.

Також протягом 2023 і 2024 років Кулеба послідовно викладав принципи України щодо мирних переговорів. Він наголошував, що територіальна цілісність України не підлягає обговоренню, що необхідно забезпечити безпеку і що важливо домогтися справедливості щодо військових злочинів. Викладення ним цих принципів зміцнило міжнародну підтримку позиції України. У травні 2024 року щодо переговорів ним було зазначене таке: «З 2014 по 2022 рік у нас було майже 200 раундів переговорів з Росією в різних форматах, з посередниками та на двосторонній основі. Але нічого не вийшло. Це закінчилося масштабним вторгненням. Тож ми знаємо, що немає сенсу мати Росію за столом переговорів, якщо ви не можете гарантувати, що вони діятимуть добросовісно» [11].

Крім миротворчих операцій, Кулеба також працював над гуманітарними ініціативами. Він зіграв важливу роль у переговорах про продовження Чорноморської зернової ініціативи у 2023 році, що дало змогу Україні продовжити експорт зерна на світові ринки. Крім того, він очолював дипломатичні зусилля щодо забезпечення повернення українських дітей, депортованих до Росії, що призвело до кількох успішних обмінів за міжнародного посередництва.

На мою думку, артикуляція принципів України, які не підлягають обговоренню на мирних переговорах, таких як територіальна цілісність, гарантії безпеки та відповідальність за воєнні злочини, ілюструє стратегічну еволюцію дипломатичного підходу України, а заява від травня 2024 року про безрезультатність попередніх переговорів про їхню безперспективність є особливо показовою і відображає розуміння дипломатичних реалій, що грунтується на історичному досвіді.

Паралельне дотримання як принципової мирної позиції, так і практичних гуманітарних ініціатив є ознакою витонченої дипломатичної стратегії. Успішна ініціатива Дмитра Кулеби щодо збереження Чорноморської зернової ініціативи та зусилля з повернення депортованих українських дітей підкреслюють, наскільки ефективно Україна поєднує моральний авторитет з практичною дипломатією. Цей подвійний підхід – відстоювання суверенітету та активна участь у гуманітарній дипломатії – безсумнівно, зміцнив міжнародний авторитет України та продемонстрував її здатність бути відповідальним міжнародним гравцем навіть у розпал конфлікту.

Особливої уваги заслуговує те, як цей підхід допоміг сформувати міжнародний наратив навколо конфлікту. Замість того, щоб дозволити мирним переговорам стати точкою тиску на Україну, Дмитро Кулеба ефективно переосмислив дебати про історичну недобросовісність Росії на переговорах, продемонструвавши при цьому конструктивну участь України у вирішенні гуманітарних питань. Це свідчить про тонку еволюцію української дипломатичної позиції, принципу збалансованості та прагматизму.

Економічна дипломатія. Варто зазначити, що діяльність Дмитра Кулеби вийшла за межі питань безпеки та політики й охопила ключові економічні аспекти. Це можна побачити в тому, що під час свого перебування на посаді Кулеба активно виступав за збереження і розширення санкцій проти держави-агресора. Він підтримував регулярні контакти з такими партнерами, як G7 і ЄС, щоб закрити лазівки в існуючому режимі санкцій. Він вважав, що фінансування має бути припинене і ослаблене до того, як російська військова машина спричинить подальші страждання і руйнування по всьому світу. Пересічні росіяни повинні усвідомити, що проблеми, з якими вони стикаються, є прямим результатом рішень Москви. Це починається з незаконної війни проти України і закінчується втручанням у справи інших країн. Його зусилля призвели до ухвалення 14-го пакета санкцій ЄС у червні 2024 року, який ще більше обмежив можливості Росії щодо військового фінансування. 14-тий пакет зокрема включає обмежувальні заходи щодо 116 фізичних та юридичних осіб, «відповідальних за дії, що підривають або створюють загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».

Також Дмитро Кулеба зіграв важливу роль у залученні іноземних інвестицій в Україну; він зіграв важливу роль в організації конференції з відновлення України в Лондоні в червні 2023 року, яка забезпечила виділення мільярдів доларів на відновлення України. Протягом 2024 року він продовжував цілеспрямовану роботу з великими міжнародними компаніями і проводив роботу з ними, наголошуючи на потенціалі України стати європейським центром виробництва та інформаційних технологій в Україні.

Для прикладу, 8 серпня 2024 року Дмитро Кулеба та Маніш Гобін домовилися про залучення інвестиційних можливостей Маврикію до відновлення України. Міністри домовилися здійснити подальші кроки для укладення Угоди про взаємне сприяння та захист інвестицій та Угоди про уникнення подвійного оподаткування. Це значно полегшить економічне та торговельне співробітництво та сприятиме залученню інвестицій в Україну та її відбудові. Наприкінці зустрічі міністри підписали Угоду про скасування віз між Україною та Маврікієм. На нинішньому етапі вона в основному полегшує маврикійським інвесторам та бізнесменам подорожі до України та пошук нових можливостей для ведення бізнесу в нашій країні. Після закінчення війни угода сприятиме збільшенню кількості українських туристів на Маврикій. Угода набуде чинності після завершення внутрішньодержавних процедур в обох країнах.

З огляду на це, на моє переконання, роль Дмитра Кулеби в економічній дипломатії є ключовою, з особливим акцентом на двох ключових аспектах: санкції проти Росії та залучення іноземних інвестицій в Україну. Його підхід до санкційної політики демонструє глибоке розуміння економічної війни, систематичну роботу з партнерами G7 та ЄС для закриття лазівок та збереження тиску на російську економіку. Досягнення 14-го пакету санкцій ЄС у червні 2024 року, спрямованого на 116 юридичних та фізичних осіб, є демонструє ефективність наполегливих дипломатичних зусиль, спрямованих на збереження міжнародного економічного тиску на Росію.

Окремої уваги заслуговує двосторонній підхід Кулеби до економічної дипломатії. Одночасно з санкціями проти країни-агресора він також намагався розбудовувати економічне майбутнє України через залучення інвестицій та ініціативи з відбудови; Лондонська конференція в червні 2023 року та подальша робота з міжнародними компаніями відображають далекоглядну стратегію; переговори з Маврикієм у серпні 2024 року щодо захисту інвестицій, оподаткування та безвізового режиму ілюструють його прагматичний підхід до економічної дипломатії. Таке поєднання каральних економічних заходів проти Росії та створення нового економічного партнерства для майбутнього відновлення України демонструє добре продуманий, стратегічний підхід до економічної дипломатії, який виходить за рамки негайного врегулювання кризових ситуацій до довгострокового економічного планування.

Таким чином, ця дипломатична стратегія відображає глибоке розуміння того, що довгострокова стійкість України залежить не лише від військової допомоги, але й від побудови міцного економічного фундаменту для післявоєнної відбудови. Здатність створювати нові економічні можливості при збереженні міжнародних санкцій демонструє високий рівень дипломатичної майстерності у вирішенні як нагальних потреб війни, так і довгострокової мети відбудови.

Громадська дипломатія та залучення ЗМІ. Варто визначити і те, що термін перебування Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ був відзначений дуже помітною та ефективною стратегією публічної дипломатії. Протягом 2023-2024 рр. Дмитро Кулеба підтримував активну та впливову присутність у соціальних мережах, зокрема у Instagram, Twitter і Facebook. Його прямі, часто сміливі заяви привернули значну міжнародну увагу та допомогли зберегти справу України в центрі уваги світу. Наприклад, його твіт у вересні 2023 року, в якому він закликав конкретні країни до затримок у наданні військової допомоги, викликав нові дебати щодо підтримки Заходом України. Для прикладу можна взяти новіші дописи у Instagram. 29 червня 2024 року, Дмитро Кулеба опублікував допис, у якому зазначив: «Мета – не просто закінчити війну, а створити реальність, в якій нова війна чи новий напад Росії будуть неможливими, а мир буде справедливим і тривалим. Це буде перемогою» [12].

Кулеба був частим гостем у великих міжнародних мережах новин, даючи багато інтерв’ю протягом 2023-2024 років. Його здатність чітко та переконливо сформулювати позицію України англійською мовою допомогла протистояти російським наративам і зберегти світову увагу до конфлікту. Для прикладу, 26 липня 2024 року, Дмитро Кулеба дав інтерв’ю ТСН щодо візиту до Китаю. У даному контексті зазначив: «Позиція щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України є непорушною для Китаю. Це дуже важливо, тому що далі, коли йтимуть дипломатичні процеси, коли розвиватиметься формула миру, повага до територіальної цілісності – це базовий принцип будь-якого мирного врегулювання» [13].

Визнаючи м’яку силу культури, Кулеба започаткував кілька ініціатив для просування української культури на міжнародному рівні. Також Дмитро Кулеба активно співпрацював із громадами української діаспори по всьому світу, посилюючи їхній вплив у своїх країнах. Він ініціював Форум оборонних індустрій у вересні 2023 року, який об’єднав впливових представників української діаспори для координації зусиль. Міністр закордонних справ України подякував представникам 252 провідних оборонних компаній з понад 30 країн Європи, Північної Америки, Азії та Австралії, які відвідали Україну для участі у першому Міжнародному форумі оборонної промисловості. Міністр зазначив, що в період повномасштабного вторгнення Росії всі переговори починалися з теми зброї. Щоправда, спочатку йшлося про постачання в Україну зброї іноземного виробництва, але з кінця літа минулого року українська сторона серйозно обговорює питання ремонту, а потім і спільного виробництва зброї в Україні. За його словами, ця тема зараз включена практично в усі переговори.

На мою думку, активна присутність Дмитра Кулеби в 2023-2024 рр. у соціальних мережах і часті виступи в міжнародних ЗМІ відображають продуману стратегію підтримки глобальної уваги до ситуації в Україні. Його пост в Instagram у червні 2024 року про створення реальності, в якій нова російська агресія була б неможливою, відображає бачення, яке знаходить відгук у аудиторії як вдома, так і за кордоном. відображає чітке бачення, яке резонує з аудиторією в Україні та за кордоном.

Особливо вражає здатність Кулеби використовувати кілька каналів комунікації одночасно – від соціальних мереж до інтерв’ю в традиційних ЗМІ, культурної дипломатії та роботи з діаспорою. Інтерв’ю про Китай у липні 2024 року та Форум оборонної промисловості у вересні 2023 року – наочно демонструють, як ефективно він поєднує публічну політику та продемонстрували, наскільки ефективно він поєднує публічні меседжі з конкретними дипломатичними результатами. Еволюція від дискусій про передачу озброєнь до угод про спільне виробництво показує, як публічна дипломатія може підтримувати і посилювати традиційні дипломатичні зусилля. У поєднанні зі здатністю України артикулювати свою позицію англійською мовою такий багатоканальний підхід до дипломатичної комунікації довів свою ефективність у збереженні міжнародної підтримки та протидії російському наративу.

Виклики та критика. Незважаючи на численні досягнення, Дмитро Кулеба не уникнув проблем і критики під час свого перебування на посаді.  Зокрема, деякі критики стверджували, що Кулеба надто оптимістично оцінював темпи процесу вступу України до ЄС; коли процес затягувався або ускладнювався, як, наприклад, тимчасове вето Угорщини наприкінці 2023 року, виникало розчарування та критика на адресу підходу Кулеби.

Баланс із союзниками Кулеби піддавався критиці за прямий і часом конфронтаційний стиль у відносинах із союзниками. Відкриті заклики до прискорення поставок зброї та посилення санкцій призвели до напруженості у відносинах з деякими союзниками, особливо в Європі, які іноді відчували тиск і критику. Кулебі доводилося справлятися із складними регіональними відносинами, особливо із сусідніми країнами, такими як Польща та Угорщина. Конфлікти з таких питань, як експорт зерна і права меншин, вимагали ретельної дипломатії, і не всі ці ситуації вирішувалися задовільно.

Для прикладу варто згадати недавній скандал у Польщі. «Старт скандалу дала заява Дмитра Кулеби, зроблена під час панельної дискусії в Ольштині, де український міністр разом із польським колегою Радославом Сікорським брали участь у Campus Polska Przyszłości. Дмитра Кулебу запитали про зняття Україною заборони на ексгумаційно-пошукові роботи щодо поляків, які загинули на Волині від рук українців під час Другої світової війни. Несподівано український міністр змінив тему, вирішивши нагадати про злочинні дії поляків проти українців, а саме про операцію «Вісла» 1947 року. Згодом він повернувся до питання, розповівши, що ця тема обговорюється з польською стороною і що Україна не проти надати дозвіл, але має свої прохання до польської влади щодо вшанування пам’яті українців, і тоді теж зробить зустрічний крок» [14].

Міністерство закордонних справ України, як і багато інших державних установ, працювало в умовах жорсткого браку ресурсів, спричиненого війною. Це подекуди обмежувало масштаб та ефективність дипломатичних ініціатив, що призвело до критики того, що амбітна міжнародна діяльність міністра закордонних справ Дмитра Кулеби надмірно обмежила можливості міністерства. На мою думку, ці виклики та критика створюють важливий контекст для розуміння всього масштабу дипломатичних зусиль України в цей період. Вони припускають, що, незважаючи на те, що прямий і амбітний підхід Кулеби приніс значні досягнення, він також створив певну дипломатичну напругу та операційні проблеми, які вимагали ретельного управління. Це відображає ширшу дилему, яка стоїть перед українською дипломатією: як зберегти дипломатичну ефективність, маючи справу з нагальними потребами воєнного часу та обмеженими ресурсами.

Порівняння з новим очільником. У вересні 2024 року в рамках масштабних кадрових змін Андрій Сибіга змінив Кулева на посаді міністра закордонних справ. Поки що ще занадто рано проводити вичерпні порівняння, але деякі перші спостереження зробити можна. Варто зазначити, що у травні 2021 року Сибіга був призначений заступником голови Офісу Президента України Андрія Єрмака. На цій посаді він відповідав за зовнішню політику та розвиток стратегічного партнерства. Пізніше, у квітні 2024 року, уряд України призначив його першим заступником міністра закордонних справ. На моє переконання, це справило певний вплив на його дипломатичний стиль.

Зокрема, Андрій Сибіга, який має великий дипломатичний досвід, дотримується дещо іншого підходу, ніж Кулеба. Схоже, він віддає перевагу більш традиційному, закулісному стилю дипломатії, а не публічному стилю Кулеби. Також Андрій Сибіга приділяє більше уваги регіональному співробітництву, особливо з сусідами України в Центральній і Східній Європі. Такий підхід, мабуть, спрямований на відновлення напружених відносин, що виникли під час останніх місяців роботи Кулеби. Зокрема, 14 жовтня 2024 року, Андрій Сибіга на Раді міністрів закордонних справ ЄС закликав європейських колег посилити підтримку енергетичної стійкості України напередодні зими. Він зазначив: «Ми вдячні ЄС за зусилля зі зміцнення стійкості енергосистеми України та задоволення наших негайних потреб в енергетичній сфері. Йдеться як про відновлення, так і про підключення додаткових джерел та стабілізацію системи. Ми цінуємо готовність ЄС втілити низку додаткових кроків, які задовольнять частину потреб у енергоспоживанні цієї зими. Розраховуємо також на лідерську роль Єврокомісії у залученні більшої кількості партнерів до надання енергетичної підтримки для України» [15].

Тобто, Андрій Сибіга риділяє велику увагу економічній дипломатії, роблячи акцент на іноземних інвестиціях і підготовці до післявоєнного відновлення. Це зрушення може відображати зростаючий інтерес до довгострокового планування відновлення, оскільки конфлікт переходить у нову фазу. Проте, незважаючи на ці зміни в стилі та фокусі, Сибіга зберігає послідовність у ключових галузях зовнішньої політики України, таких як інтеграція ЄС і НАТО та просування Формули миру.

Варто зазначити в даному контексті, що порівняння дипломатичних підходів Дмитра Кулеби та Андрія Сибіги показує цікаву еволюцію зовнішньополітичної стратегії України у вирішальний момент: перехід влади у вересні 2024 року знаменує собою перехід від дуже публічної та напористої дипломатії Кулеби до більш традиційного і закулісного підходу Сибіги. Досвід роботи Сибіги як заступника голови Офісу Президента і першого заступника міністра закордонних справ, мабуть, визначив його стиль дипломатії, який віддає перевагу тихій дипломатії та регіональному співробітництву, особливо в Центральній і Східній Європі.

Рання увага Сибіги до питань енергетичної стійкості та економічної дипломатії, як видно з його виступу на Раді ЄС у закордонних справах у жовтні 2024 року, відображає прагматичний підхід, орієнтований на конкретні результати та довгострокове планування. Акцент на відновленні відносин із сусідніми країнами за збереження послідовності в досягненні ключових політичних цілей (інтеграція ЄС/НАТО та Формула миру) свідчить радше про стратегічну перебудову, ніж про фундаментальну зміну політики.

На моє переконання, ці зміни є своєчасними і потенційно вигідними для поточних дипломатичних потреб України. Якщо на ранніх етапах повномасштабної війни напористіший стиль Кулеби міг бути необхідним для збереження уваги та підтримки міжнародної спільноти, то традиційніший дипломатичний підхід Сибіги може виявитися більш підходящим на нинішньому етапі, коли відновлення повоєнних відносин і довгострокове планування стають дедалі важливішими. Однак слід зазначити, що цей аналіз грунтується на перших спостереженнях, і повний вплив цього дипломатичного переходу стане зрозумілим тільки з плином часу.

Ключові висновки. Отже, будучи міністром закордонних справ України, зокрема у 2023-2024 роках, Дмитро Кулеба домігся значних успіхів у забезпеченні міжнародної підтримки, сприянні інтеграції України в Європу і підтримці глобального інтересу до агресії Росії проти України. Його енергійний, наполегливий і часто новаторський підхід до дипломатії допоміг Україні пережити один із найскладніших періодів у її сучасній історії.

З одного боку, його пам’ятають за невтомну пропаганду, забезпечення життєво важливої військової підтримки та успішне просування прагнення України до членства в ЄС. З іншого боку, його конфронтаційний стиль іноді створював напруженість, а деякі його ініціативи зазнавали критики як надто амбітні з огляду на труднощі воєнного часу в Україні. Оскільки Україна продовжує стикатися з серйозними викликами на міжнародній арені, ефективність її дипломатичної стратегії, як і раніше, має вирішальне значення. На мою думку, перехід від Кулеби до Сибіги – це не просто кадрові перестановки, він може означати зміну дипломатичного підходу. Наскільки цей новий підхід сприятиме розв’язанню постійних проблем України та зміцненню фундаменту, закладеного Кулебою поки що не зрозуміло.

Таким чином, перебування Дмитра Кулеби на цій посаді, ймовірно, розглядатимуть як поворотний період у дипломатичній історії України, коли Україна заявила про себе на світовій арені енергійніше, ніж будь-коли раніше, і здійснила дипломатичні прориви.

Список використаних джерел:

1. Кулеба сказав, чи застосовуватиме Україна західні літаки для ударів по території РФ. УНІАН. ГКД: https^||www/unian/ua|politics|kuleba-skazav-chi-zastosovuvatime-ukrajina-zahidni-litaki-dlya-udariv-po-teritoriji-rf-12156102/html (дата звернення: 10.2024).
2. США, Нідерланди і Данія оголосили, що передали Україні F-16. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-ssha-niderlandy-danija-peredaly-f-16-ukrajini/33029714.html (дата звернення: 17.10.2024).
3. Кулеба: Ми проводимо переговори не лише про нові батареї Patriot, а й про поставки нових систем NASAMS, Iris-T, Crotale. Interfax-Україна. URL: https://interfax.com.ua/news/general/882462.html (дата звернення: 17.10.2024).
4. Кулеба розповів, що відбувається з рішеннями про постачання Україні Taurus і ATACMS. Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/09/4/7168775/ (дата звернення: 17.10.2024).
5. Дмитро Кулеба: Вступ України зміцнить безпеку Євросоюзу та посилить його зовнішню політику. Міністерство закордонних справ України. URL: https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-vstup-ukrayini-zmicnit-bezpeku-yevrosoyuzu-ta-posilit-jogo-zovnishnyu-politiku (дата звернення: 17.10.2024).
6. МЗС готує стратегію щодо українців за кордоном — Кулеба. Суспільне новини. URL: (дата звернення: 17.10.2024).
7. Дмитро Кулеба: Україна прагне відновити відносини з Африкою, які ми втратили наприкінці 1990-х років. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/dmytro-kuleba-ukraina-prahne-vidnovyty-vidnosyny-z-afrykoiu-iaki-my-vtratyly-naprykintsi-1990-kh-rokiv (дата звернення: 18.10.2024).
8. Латинська Америка як ключ до зміцнення позицій України. РБК-Україна. https://www.rbc.ua/rus/news/latinska-amerika-k-klyuch-zmitsnennya-pozitsiy-1683658150.html (дата звернення: 18.10.2024).
9. Кулеба про саміт у Саудівській Аравії: «ми вперше зібрали країни, що представляють весь світ». Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-kuleba-pro-samit-saudivska-araviia/32543001.html (дата звернення: 18.10.2024).
10. Дмитро Кулеба: Формула миру є єдиним шляхом до справедливого та тривалого миру. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/dmytro-kuleba-formula-myru-ie-iedynym-shliakhom-do-spravedlyvoho-ta-tryvaloho-myru (дата звернення: 18.10.2024).
11. Кулеба розповів, за яких умов можуть відбутися переговори з Росією. Суспільне Новини. URL: https://suspilne.media/736963-kuleba-rozpoviv-za-akih-umov-mozut-vidbutisa-peregovori-z-rosieu/ (дата звернення: 18.10.2024).
12. URL: https://www.instagram.com/dmytro_kuleba/ (дата звернення: 19.10.2024).
13. Політичний сигнал від Китаю: Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю ТСН розкрив подробиці свого візиту. ТСН. URL: https://tsn.ua/exclusive/politichniy-signal-vid-kitayu-dmitro-kuleba-v-eksklyuzivnomu-interv-yu-tsn-rozkriv-podrobici-svogo-vizitu-2628363.html (дата звернення: 19.10.2024).
14. Казус Кулеби: що стало причиною гучного скандалу в Польщі та які висновки варто зробити Києву. Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2024/09/2/7193287/ (дата звернення: 19.10.2024).
15. Андрій Сибіга на Раді міністрів закордонних справ ЄС закликав європейських колег посилити підтримку енергетичної стійкості України напередодні зими. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/andrii-sybiha-na-radi-ministriv-zakordonnykh-sprav-ies-zaklykav-ievropeiskykh-koleh-posylyty-pidtrymku-enerhetychnoi-stiikosti-ukrainy-naperedodni-zymy (дата звернення: 19.10.2024).