Лідера Північної Кореї Кім Чен Ина в черговий раз «ховають»: за даними різних газет і видань, глава держави якщо не помер, то вже точно знаходиться в комі або вегетативному стані після невдалої операції. При цьому йому вже нібито підшукали наступника – рідну сестру. Причиною для таких тверджень стала довга відсутність вождя перед народом – він пропустив навіть національне свято – і мовчання місцевої преси: державні ЗМІ спростовувати поганий стан справ не поспішають. Відомий кореїст Костянтин Асмолов проаналізував ситуацію і розповів, наскільки реальними можуть бути чутки про смерть Кіма і чекати чи світу першу жінку-лідера в Північній Кореї.
Довіряй але перевіряй
Навіть годинник, який стоїть, два рази на добу показує точний час. Однак і таку аналогію навряд чи можна застосувати до джерел, які стверджують, що лідер Північної Кореї помер або знаходиться в комі. Поки що всі вони не відносяться до розряду валідних: будь-яка новина з посиланням на «анонімне, але добре інформоване джерело» з точки зору стандартів журналістики повинна спиратися на щось ще. Буває, що відомий експерт або чиновник не хоче, щоб його ім’я називали, але, на жаль, не менш частою буває і ситуація, коли такий анонім є плодом фантазії автора тексту або маскуванням вкидання, яке треба якось легітимізувати.
З обмеженим довірою треба сприймати і новини, засновані на тому, що «ходять чутки». Чутки, як писав ще Висоцький, можуть бути дуже різними, а стосовно таких про КНДР треба пам’ятати два важливих моменти. По-перше, закритість і одіозність країни роблять її хорошим джерелом хайпу, і тому будь-які гарячі новини про Північ добре розлітаються. По-друге, антіпхеньянська пропаганда – це аж ніяк не ілюзія, і божевільні чутки відіграють в ній досить важливу роль.
Існує кілька джерел, які займаються систематичними поставками подібних страшилок про КНДР на ринок новин. Один з них – портал Daily NK, який пише про Північ. Саме з його публікації почалася квітнева хвиля чуток про «Кіма в комі». Daily NK у нас іноді називають південнокорейським інтернет-агентством. Насправді це організація консерваторів і протестантів, яка стверджує, що у неї є мережа законспірованих інформаторів в Північній Кореї і прикордонних районах Китаю.
Зрозуміло, їх особистості не можна розкривати, інакше їх уб’ють разом з сім’ями. І тому світу пропонується вірити на слово новинам від чергового анонімного джерела, яке розкрило чергову страшну правду.
Варто також задавати собі ще одне просте запитання: звідки ті чи інші ЗМІ взагалі могли взяти цю інформацію? Наприклад, питання «престолонаслідування в КНДР» доступні дуже вузькому колу осіб, і отримати реальну актуальну інформацію на цю тему не менш складне, ніж, скажімо, з’ясувати, хто планується на пост наступника президента Росії в разі раптової смерті Володимира Путіна. Але журналісти японської газети раптом виявляються в курсі секретних кадрових рішень Північної Кореї, хоча куди більш імовірно, що, подивившись на деякі відомі факти, вони просто висунули якусь теорію і вирішили підкріпити її посиланням на таємне знання.
Тим часом неанонімні джерела або спростовують інформацію про смерть Кіма або його кому, або ввічливо заявляють, що вивчають питання. Навіть в гучній замітці CNN про «смертельну небезпеку» для північнокорейського лідера на одного аноніма, який повідомив гарячу новину, припали один анонімн і два названих експерти, які в ній засумнівалися.
У сухому залишку у нас поки тільки те, що з 11 квітня Кіма не було видно, і він вперше за час перебування при владі не відвідав 15 квітня Палац Сонця, щоб віддати шану покійному дідові в його день народження. Правда, через протиепідемічні заходи свято взагалі пройшло без звичайних масових дійств. При цьому північнокорейське агентство ЦТАК повідомляє, що Кім після 11 квітня відправляв вітальні телеграми або подарунки.
До речі, новина про те, що в Північну Корею вилетів з Китаю літак з лікарями, також прийшла з неофіційних каналів. І навіть якщо це так, візит міг мати і іншу спрямованість. Наприклад, обмін досвідом у боротьбі з коронавірусом. Чи виключає все вищесказане те, що Кім просто захворів? Ні.
Робота лідера КНДР – це постійний стрес і перевтома, тому що вождь приймає всі стратегічні рішення і багато їздить по країні. Відомо, що Кім багато курить, а його повнота пов’язана, швидше за все, зі спадковим на цукровим діабетом. Така комбінація підвищує ризики проблем в серцево-судинній системі. Тому ймовірність того, що під час чергової поїздки Кіму стало погано і він десь вилежується, повністю заперечувати не можна, але одна справа – серцевий напад, а інша – кома.
Теорія без практики
Хочеться спеціально підкреслити, що в такій ситуації міркування про те, хто буде наступником Кім Чен Ина, носять характер абстрактного теоретизування. На першому місці серед ймовірних наступників стоїть Кім Е Чжон – молодша сестра вождя. Вважається, що вона на три або чотири роки молодша від Ина і на даний момент вона – наймолодший кандидат в члени Політбюро ТПК.
Сестра часто супроводжує брата в поїздках по країні і, за словами експертів і дипломатів, що спілкувалися з нею, справляє позитивне враження розумної, бойової та рішучої молодої жінки. Вважається, що вона відповідає за питання пропаганди на зовнішній світ, а з 2020 року почала виступати з офіційними заявами, які цитуються в ЗМІ. Не слід забувати, що саме вона була лідером північнокорейської делегації на Півдні під час Олімпійських ігор в 2018 році. Саме з цього візиту почалося «олімпійське потепління» між Кореями.
Звичайно, поки вона ще не офіційна спадкоємиця, що видно по відсутності у неї спеціальних титулів. Саме тому міркування японських ЗМІ про те, що її почали готувати на заміну брату, швидше за сумнівні. Так, вона робить кар’єру, але найімовірніше як опора вождя, а не заміна.
Крім молодшої сестри у Кім Чен Ина є старший брат Чен (точніше, Чон) Чхоль. Вважається, що він 1981 року народження і до 2009 року в спадкоємці швидше пророкували його. Якщо Кім Чен Ин, як прийнято вважати, робив кар’єру в силових структурах, Чон Чхоль ріс по партійній лінії і робив кар’єру в організаційному відділі ЦК ТПК. Він «зник з радарів», коли молодший брат став лідером країни. Останнє, що про нього було відомо в політичному контексті – це повідомлення китайської жовтої преси про те, що саме Чон Чхоль заарештував високопоставленого політика і свого дядька Чан Сон Тхека, коли всі боялися це зробити.
З точки зору традиційної сім’ї, недобре, коли старший брат підпорядковується молодшому. Крім того, ходили чутки, що він серйозно захоплюється музикою, таємно їздив до Лондона на концерт Еріка Клептона і сам грає на гітарі на професійному рівні. Інформація про це є в мемуарах колишнього заступника посла КНДР в Англії Тхе Ен Хо, який втік на Південь. Але ми пам’ятаємо історію Башара Асада: після смерті брата, який планувався в спадкоємці, перспективний лікар-офтальмолог був змушений змінити професію. Тому Чон Чхоль може розглядатися як наступний у черзі.
Якщо згадувати інших Кімів, то є ще Кім Пхен Ір. Це єдинокровний молодший брат Кім Чен Іра, але від другої дружини Кім Ір Сена. Можливо, тому він більшу частину часу провів послом в країнах Східної Європи, але не так давно повернувся додому.
Може виникнути питання: чи готова Північна Корея до жінки-вождя? На погляд автора, так: навіть в сучасній КНДР в рамках курсу з історії революційної діяльності фігурують не тільки три керівники країни, але і Кім Чен Сук – перша дружина Кім Ір Сена і мати Кім Чен Іра. Хоча вона не займала державних постів, її шанують як соратницю Кім Ір Сена по партизанському руху і зразкову матір Кореї.
Мрії і прогнози
Що ще варто пам’ятати? По-перше, кожна зміна влади на Півночі проходила під потирання рук і міркування про те, що КНДР «тепер точно кришка», і максимум через 2-3 роки тиранічний режим впаде, а Південь зітре Північ з карти. Кім Чен Іра взагалі вважали президентом-плейбоєм, проте він протримався при владі з 1994-го по 2011 рік, зумівши витягнути країну з розрухи і закласти основи ракетно-ядерної програми.
Кім Чен Ина, в свою чергу, вважали занадто молодим і були впевнені: старі зубри підімнуть його під себе. Однак приблизно через рік після смерті Кім Чен Іра з восьми чоловік, які несли його труну, при владі залишився тільки його син. При цьому він остаточно взяв курс на «реформи без відкритості», давши Пхеньяну новий вигляд, а країні – ракетно-ядерний щит.
По-друге, кожен лідер КНДР переформатовував систему під себе, залишаючи попередника на церемоніальному посту. В результаті в КНДР є «вічний президент» і «вічний генеральний секретар» ЦК ТПК. Швидше за все, новий лідер теж буде щось змінювати.
При цьому радикальних зовнішньополітичних або економічних змін, швидше за все, чекати не варто (про форс-мажори мови не йде). Північнокорейський курс багато в чому сформований зовнішніми факторами, і без радикальних змін в геополітичній обстановці навряд чи щось зміниться і в самій країні. До того ж, не всі пам’ятають, що Конституція Південної Кореї поширює її юрисдикцію на весь півострів, а Закон про національну безпеку РК трактує КНДР як антидержавну організацію. Якщо спрощувати, то Сеул дивиться на Пхеньян так, як Київ на Донецьк і Луганськ.
Але довгострокові прогнози стосовно КНДР – справа невдячна. За деякими подібними прогнозами, які широко піарилися 5-10 років тому, до 2020 року Корея вже мала бути єдиною. Тому автор «припиняє дозволені промови» і ще раз нагадує, що Кім Чен Ина слід вважати живим і дієздатним, поки весь світ не переконається в зворотному.