На посаду голови Львівської ОТГ претендують 15 осіб
Коментар для «ВЗ»
Любомир Скочиляс, політолог
Лідерство Садового і Синютки — зрозуміле і прогнозоване. Але можливі варіанти, коли конфігурація учасників може змінитися. Це залежить від технологій, стратегії і тактики самих учасників. Як один із варіантів я би назвав можливість підтримки якогось альтернативного єдиного кандидата з боку групи інших кандидатів. Якби, до прикладу, Кошулинський заручився підтримкою низки інших кандидатів, то його рейтинг міг би знову стати конкурентоздатним. Щодо кандидатів-лідерів буде виливатися маса різного негативу, бруду. З ними боротимуться усі інші кандидати.
Щодо Садового це робити дуже легко, тому що у Львові є багато різних проблем (сміття, дороги, громадський транспорт, парковки тощо). Синютці можуть пригадати, що він, хоч і негласно, але долучився до сміттєвої блокади Львова. Якщо ця тема буде розкручуватися, то його рейтинг може просісти. Щодо інших кандидатів, я би тут розглядав кілька варіантів. Один варіант. Дехто якимось дивом зможе наростити свій рейтинг. Це досить поширена ситуація під час виборів, коли кандидат з низьким рейтингом в результаті якихось незвичних ходів піднімає свій рейтинг. Але назагал кандидатам із «третього ешелону» перемога, звичайно, не світить. Для них участь у виборах мера — робота на перспективу, розкручування свого імені, можливо, на майбутні парламентські вибори чи якісь інші політичні проєкти. Особливо це стосується представників громадського сектору, як-от Ігор Зінкевич, Назар Брезіцький та інші. Тут ставиться мета — заробити або наростити певний публічний капітал.
— А що ви думаєте про перспективи лікаря Тараса Кльофи? Він висувається на мера від провладної Зе! партії, яка може застосувати адмінресурс…
— На місцевому рівні застосувати адмінресурс можуть хіба що представники місцевої влади. Центральна вертикаль влади навряд чи зможе ефективно долучитися з адмінресурсом. У випадку із партією «Слуга народу» і з Кльофою, думаю, вони не ставлять собі за мету перемогу на виборах мера. Вони розуміють, що шансів немає. Але вони не можуть не брати участі у виборах, бо це була би капітуляція на самому старті виборчої кампанії. Обравши кандидатуру Кльофи, вони працюють на свій загальний імідж. Тарас Кльофа — особа неодіозна, не токсична, зрозуміла у публічному плані. Його участь у виборчій кампанії зорієнтована на посилення позитивного іміджу партії «Слуга народу» у регіоні.
Повністю матеріал читайте у Високому замку